Зараз у мене друга свекруха, Надія Степанівна. І чоловік другий. Бо у 36 років я вийшла заміж вдруге. між першим і другим моїм шлюбом було 7 років, за які я займалася собою, створили власну справу і добре заробляю.
Я сама купила квартиру та машину, їздила у відпустку в різні країни по кілька разів на рік. Ну а потім зустріла Микиту, мого нинішнього чоловіка.
Можу сказати, що це справжнє кохання, такого я не відчувала навіть у юності.
Я запропонувала Микиті з’їхатися і жити у мене, адже в моїй двокімнатній квартирі вистачало місця і на трьох. Дуже скоро ми дізналися, що станемо батьками. Все здавалося правильним та логічним. Ми з коханим розписалися і щасливо зажили в очікуванні малюка.
Та в Микити є молодший брат. Живе він разом з мамою і молодою дружиною у приватному будинку. Зі свекрухою надією Павлівною ми знайшли спільну мову. Навіть аж надто. Свекруха побачила побачила в мені подружку і почала заходити до нас майже щодня.
Надія Павлівна постійно жалілася на другу невістку та молодшого сина. Я терпляче вислуховувала кожну розповідь, але не приймала чиюсь сторону. Чужа родина – це не моя справа.
Але кілька днів тому Надія Павлівна прийшла і попросилася переночувати. Я не стала розпитувати. Просто постелило ліжко, а наступного ранку свекруха сама завела розмову.
– Оленко, не можу я більше жити з ними. Але ти можеш мені допомогти», – почала свекруха.
Я не зовсім зрозуміла, що вона мала на увазі, але мама Микити продовжила:
– Невісточко, не могла б ти впустити мене в свою однушку пожити на якийсь час?
Я зависла на кілька хвилин, не знаючи, що відповісти свекрусі. У мене справді є однокімнатна квартира, яка перейшла у спадок від діда. Я зробила в ній шикарний ремонт і зараз там живуть квартиранти. Я розраховую на ці гроші, адже коли піду в декрет, зароблятиму менше.
Свекруха помітила мою розгубленість і поспішила запевнити:
– Сонечко, я тебе не переконую, але подумай про це. Ти б мене дуже врятувала! Ніхто мене вдома не цінує, а ти розумна і добра людина.
Я сказала, що подумаю, а мама чоловіка поїхала до себе. А я тепер не знаю, що робити. Як мені вчинити? Чоловік каже, що мені варто впустити маму до своєї квартири.
Але як на мене, це нечесно. Старшого сина – мого чоловіка – вона випустила з дому без нічого. Він прийшов до мене на все готове.
А на молодшого готова залишити цілу хату!
До того ж, якщо вона заселиться в мою квартиру, хіба я зможу потім попросити її з’їхати? Звикне, обживеться, бо немає нічого постійнішого за тимчасове, всі ми знаємо це.
Міркую вже кілька днів, що його робити. Я не дуже вмію відмовляти. Але й погоджуватися на дуже хочеться. А щоб зробили ви в моїй ситуації? Порадьте що небудь, буду дуже вдячна.
Фото – авторське.