У 2011 році більшістю голосів саме Замок Любарта був відзначений першим місцем в акції «7 Чудес України».
Довгий час він вважався неприступною фортецею. Про це пише Моя Україна.
На долю Луцького Замку випало багато воєн, німими свідками яких стали його мури.
Історія
У 1000 році на місці, яке сьогодні займає кам’яна твердиня, князь Володимир заснував дерев’яну фортецю для захисту західних земель Київської Русі. У 1069 році війська польського правителя Болеслава протягом півроку тримали в облозі фортецю, але поставити свої знамена на її вежах так і не зуміли. Через 80 років засновник Москви, князь Юрій Долгорукий, також на протязі шести місяців безуспішно намагався заволодіти укріпленням. В 1150 та в 1155 році Галицькі князі здійснили провальні спроби підкорити неприступну твердиню. В 1259 році стіни витримали штурм золотоординських військ. Але історія іноді робить круті повороти: у 1267 році Волинський князь Василько Романович за вимогою намісника Бурундая зніс мури.
На сьогоднішній день тільки стародавні літописи є свідченням того, що на місці кам’яних стін раніше були дерев’яні, які також успішно стримували ворога. В 1331 році син Литовського князя Любарт одружився на Агрипині, доньці правителя Галицько-Волинського князівства. Він прийняв православну віру та в 1340 році зійшов на княжий престол. Саме він наказав замість дерев’яних звести кам’яні стіни. 1340 рік вважається роком заснування Луцького Замку. Його будівництво велося з цегли. Крім того, на річці Стир була побудована дамба, що дозволило підняти рівень води навколо твердині. У 1366 році місто місто було захоплено польськими військами і з цього часу Луцьк стає не тільки постійною резиденцією князя, але й столицею князівства.
Надійність фортеці була добре відома в європейських країнах. Не дивно, що саме тут, у Верхньому Замку в Луцьку, був проведений з’їзд монархів 1429 року. Той з’їзд за сучасними мірками можна прирівняти до зустрічі G-8. 15 тисяч людей приїхали в Лучеськ (Луцьк) щоб обговорити найгостріші політичні, економічні проблеми.
Замок Любарта, як прозвали його місцеві жителі, витримає ще не один штурм та не одну облогу. Татари, поляки намагалися захопити Луцьк. Проте, з часом, через те, що гроші на утримання фортечних споруд розкрадалися чиновниками, замок, як оборонна споруда, прийшов в занепад. Це призвело до того, що в 1595 році військо Северина Наливайка захопило місто-фортецю, отримавши велику контрибуцію з городян.
Після цього остаточно втратив Луцький Замок свою фортифікаційну функцію. Тепер він служив лише для розміщення адміністрації та судів, яких налічувалося п’ять: гродський, земський, підкоморський, каптуровий та Луцький трибунал.
Архітектура
Периметр фортеці має форму неправильного трикутника. Спершу, були зведені владича, в’їзна та стрийська вежа. В’їзна вежа була звернена на захід. У ній є дві замуровані арки, що раніше служили хвірткою та в’їздом до фортеці, обладнані підйомними мостами. Співробітники музею запропонують Вам піднятися на це укріплення, оплативши екскурсію. Лише екскурсанти мають змогу оглянути місто з найвищої точки.
Вежі мають вузькі гвинтові сходи і високі сходини, що сприяло успішному веденню оборонних дій. Штурмуючи Замок Любарта не мали підтримки від воїнів, які знаходились позаду. Захисники мали змогу постійно змінювати один одного, використовуючи розширення стін.
Згідно раннього опису, раніше стіни були увінчані зубцями – мерлонами. Однак, коли вогнепальна зброя почала відігравати важливу роль на полі бою, кренеляж замурували, а в баштах і стінах були зроблені ряди бійниць.
Окольний замок
Крім кам’яних укріплень було збудовано також Окольний замок, від якого збереглася до нашого часу лише одна башта й фрагменти стіни. Окольний замок був зведений теж за велінням незабутнього засновника Замку Любарта. Деревина та частково цегла використовувались на будівництві. Згодом вся ділова активність, адміністративна та судова влада переїхала до Окольного та Верхнього замків.
У 15 столітті Волинь страждала від татарських набігів. Тому гостро постало питання заміни дерев’яних стін Окольного замку, хоча іноземні посли відзначали його міць і неприступність. Для його реконструкції на початку 1500-х за інформацією архівів було виготовлено понад 310 тисяч цеглин. Товщина стін сягала двох метрів. Однак виділених ресурсів було не достатньо, й частина укріплень залишилася дерев’яними.
Цікаві факти
Багато цікавих фактів, легенд і домислів тісно переплелися між собою, утворюючи своєрідний ореол таємниці.
- За легендою, в стінах фортеці зберігаються скарби. Знайти скарб Луцького замку Любарта можна, але винести за ворота не можливо. Сам засновник прокляв скарби, що можуть використовуватись лише в інтересах мешканців Луцька. Щоправда, у кожного є шанс примножити капітал фортеці. Необхідно перед в’їзною баштою, зображеною на 200-гривневій купюрі, потерти вищевказану банкноту в руках.
- Головною ж легендою фортеці вважається та, де розкрито головну мету побудови твердині. За легендою князь Любарт хотів зробити замок подарунком своїй коханій дружині Агрипині. Вона не дожила до закінчення робіт. Галицько-Волинський правитель сумував, але зведення веж і стін наказав не припиняти.
- Замок трьох князів – ще одна назва твердині. Справа в тому, що Верхній Замок у Луцьку почали зводити за часів Любарта. Після його смерті, Вітовт наказав продовжити будівництво. А закінчилося зведення укріплень вже за часів Свидригайла.
Замок Любарта – місце, яке необхідно одного разу побачити, ніж прочитати сто наукових праць про його історію та архітектуру. І не тільки історія є єдиним надбанням Луцька. Адже опиняючись за кріпосними стінами, відчуваєш народну самосвідомість, таку ж незламну, як і владича вежа.