Замість того, щоб піти на весілля до сина, я поїхала в санаторій на оздоровлення. Я не могла на власні очі дивитися, як син руйнує своє життя з тою Ксенією.
Сина ми виховали з чоловіком дуже гарно, як і дочку. Обом дали освіту, яка змогла дати їм гарну роботу і хороше життя.
Син наш працівник банку, а дочка сімейний лікар.
Любомир завжди ходив одягнений у пристойний одяг. Я пишалася своїм красенем і уявляла поруч з ним таку ж чарівну і тендітну дружину.
Але замість образу моєї уяви Любомир привів наш дім Ксенію.
Замість макіяжу в неї був театральний образ. Чорнющі очі і схожого відтінку губи. Саме ж обличчя білосніжне, як папірець. А ось про стиль одягу я взагалі б воліла мовчати.
Якісь підколінки, чорні мешти, які я носила, коли ще дівкою була. Плісирована спідничка і кофта з двома різними рукавами. Один був три четверті, а інший геть короткий.
– Мамо, знайомся, це Ксенія. Ми зустрічаємось вже пів року, тому я вирішив, що вам варто вже познайомитися.
Я не хотіла нічого говорити сину при ній. Я старалася весь час проводити на кухні, щоб не бачити дівчини, в яку закохався мій син.
– Ведмежа, – так ніжно називала вона Любомира, – потри мені спинку, бо щось така важкість відчувається.
Мій син миттю підскочив і давай догоджати своїй благовірній.
Я розумію, молодь зараз не та. Але який Любомир ведмежа? Мене це засмутило і я в перший же день знайомства з цією жінкою просила у Господа розлучити цю пару.
Ще забула сказати, ким же працює наша “принцеса”. Вона співачка в одному закладі нашого міста. Співачка… і мій син – працівник банку.
Я не здивуюся, як скоро і Любомир одягне якісь чорні і широкі штани і скаже, що ця професія його не влаштовує.
Коли вони оголосили про весілля, хоч і скромне, мене це не тішило і я загриміла в стаціонар.
І копійкою я на весілля не допомогла. Я робила вигляд, що його взагалі не буде.
А вже перед самим торжеством взяла собі путівку в Трускавець на оздоровлення.
Дочка мене просила цього не робити, але я не могла дивитися на те, як син своїми ж руками псує своє життя.
Син з невісткою, як згодом я зрозуміла, не сильно і образилися, що мене на святкуванні не було.
Живуть вони окремо. Поки дітей в них немає.
А я не перестаю просити у Бога, щоб поки не пізно, розлучив цю пару.
Ну не пара ця Ксенія моєму сину. Я ніколи не змирюся з його вибором!
Автор – Карамелька