У журналі географічного товариства Ісландії було опубліковано звіт-доповідь експедиції в африканське плем’я Сурма. Дослідники стверджують, що сурма нащадки інопланетян, не більше не менше. І навіть наводять деякі докази. Про це, звичайно, можна сперечатися, але плем’я справді дуже цікаве.
У важкодоступному районі, на плато оточеному горами з усіх боків, на межі Кенії, Ефіопії та Судану живе нечисленне плем’я сурма.
За великим рахунком, про них відомо дуже мало. Потрапити туди дуже важко через географічне розташування, а самі вони зовсім не прагнуть якогось спілкування з цивілізацією. Більше того, всі, хто стикається з ними, від дослідників до нечисленних особливо завзятих туристів, говорять про їхню зарозумілість, презирливе ставлення до будь-яких прибульців і явне небажання спілкуватися, навіть за гроші.
Вони дійсно вважають себе кращими за всіх інших. Ось що вони говорять про це самі:
“Ми кращі за інших, бо ми насолоджуємося свободою в лісі, у нас немає господарів, ця земля наша, і ми можемо досхочу пити молоко.”
Вони повністю відкидають усі досягнення цивілізації, крім одного – автоматів. Вони допомагають їм відбивати набіги сусідів. Адже в них вкрай жорстокі й войовничі сусіди, наприклад Мурсі, які дуже жорстокі за будь-якими мірками і вважають себе втіленнями духів смерті. Тож вони й самі стали чудовими воїнами.
Проте не лише свобода є предметом їхньої гордості. Ісландська експедиція, якій вдалося до них дістатися, провести там багато часу і навіть частково завоювати довіру сурму, виявила ще один аспект, про який самі сурма не особливо поширюються.
Загадкове походження
Ось фрагмент із міфу сурму:
Ми жили на небі з нашим Богом Тугою, Одного разу він відкрив у хмарах прохід і дав нам мотузки, щоб спуститися на землю. Ми прийшли сюди, в долину річки Кібіш. Одна жінка порвала мотузку, і небеса закрилися. , де шукати Тугу, і ми не знаємо, де знайти притулок”
Треба сказати, що сурма вкрай неохоче і дуже уривчасто викладають свої міфи стороннім і, по суті, тільки ісландцям вдалося з’ясувати щось більш-менш докладно. Але вони провели там більше півроку і як кажуть самі перші 4 місяці відчували себе повними ізгоями і тільки потім почали користуватися деякою довірою.
І з’ясували дивовижні речі. Виявляється сурму не вважають себе землянами і стверджують, що прибули з неба і що колись об’єкт на якому вони прибли зазнав аварії і втратив зв’язок з батьківщиною. У принципі, їх міф про походження підтверджує це.
І це теж причина їхнього зарозумілості – вони вважають “землян” нижче себе і не відчувають жодного бажання з ними спілкуватися. Цікаво, що ісландці за їхнім твердженням знайшли й матеріальні докази катастрофи “зорельота”.
Експедиція була комплексна і вони досліджували не лише людей, а й брали проби ґрунту та зразки мінералів з усієї території проживання племені. Після обробки вийшли дивовижні результати.
Виявляється в районі 5 століття нашої ери на цій території був локальний викид радіоактивних речовин з невідомої причини, а серед мінералів зібраних у тому ж районі виявлено кілька тих, хто мають неземне походження. Метеорити? Може бути. Проте ісландці все ж таки більше схиляються до версії аварії якогось апарату, хоч і обмовляються, що потрібно ще багато досліджень.
Зате самі сурма переконані у своєму неземному походженні і навіть у своєму зовнішньому вигляді роблять все, щоб не бути схожим на людей.
Зачіски та бодіпейнтінг
Ну найвідоміше в їхньому вигляді це тарілки в губах у жінок, але саме це не унікально. Те саме робить і плем’я Мурсі. Пов’язано це швидше з набігами заради рабів, щоб жінки не були для них привабливими.
А ось ставлення до волосся дивує. Сурма терпіти їх не можуть, збривають повністю та споруджують на голові дивовижні конструкції.
І, звичайно ж, розпис по тілу. Етнографи називають це бодіпейнтінг і він досить поширений у багатьох екзотичних племен. Проте сурма тут рекордсмени.
Вони розписують повністю все тіло і не один раз на день. У принципі є версія, що це не лише з естетичних міркувань, але й несе якусь закодовану інформацію і коли повідомлення треба оновити, то наноситься новий розпис. Однак це тільки версія, а самі сурми як завжди не поширюються на цю тему. Вони взагалі багато про що замовчують.
Так чи інакше це просто яскраво і красиво найчастіше і робить зовнішність сурму справді не дуже людською.
