Про пригоди Робінзона чув практично кожен школяр: і до цього дня цей роман Даніеля Дефо, хоч би й у скороченні, вважається однією з найпопулярніших дитячих книг. Побувати на місці невдахи мандрівника хоча б раз мріяли багато хто із нас: добувати кокоси та лимони не в магазинах, а серед острівної флори, затишно і самотужки облаштувати похмуру печеру…
Історія Робінзона Крузо, хоч і містить чимало вигадок, насправді була заснована на реальних подіях. Однак за сто років до історії з охочим до подорожей хлопцем стався не менше, а може й більш дивовижний випадок: на острові, де не було ні душі, примудрилася вижити зніжена дворянка.
Невірний вибір
Складно сказати, з чого саме почалися пригоди Маргарет де Ля Рок де Роберваль, багатої дворянки, яка ділила спадщину з братом: чи з скупердяя-кузена, чи зі спонтанного кохання… Так чи інакше, події розгорталися в подорожі: брата Маргарет.
У 1541 р. її брат Роберваль був призначений лейтенант-женералем Нової Франції (зараз Канада), і наступного року вирушив у Новий Світ у супроводі молодої та незаміжньої Маргарити.
Під час плавання вона закохалась у молодого хлопця на кораблі. Невдоволений цим, Роберваль висадив Маргеріт на «Острові Демонів», біля річки Сен-Поль. Можливо, його рішення було мотивовано його суворою кальвіністською мораллю, але також, швидше за все, воно було зумовлене фінансовою жадібністю, оскільки в нього було багато боргів, і смерть Маргеріт була йому вигідна.
Робінзонам, щоправда, залишили трохи їжі, ніж, рушницю і Святе Письмо, але довго протягнути у первісному складі у засланих у незрозуміле вигнання не вийшло.
Острів-примара
Вижити на Острові Демонів — так його називали, побоюючись, — зрештою вдалося тільки Маргарет: решту вигнанців тягару острівного життя не перенесли. Причому труднощі виникали не тільки із харчуванням, чи дикими звірами: крім хижаків, що реально клацали зубами, були і фантомні.
Найімовірніше, їх Маргарет бачила і чула почасти через пережитий шок. А може, так на неї діяли голоси місцевих пташок: згодом з’ясувалося, що саме їхні дивні трелі нагадували завивання привидів.
Жива і неушкоджена
Маргарет де Ля Рок де Роберваль провела на острові значно менше Робінзона: загалом з того моменту, як дівчину залишили напризволяще, минуло два з половиною роки. Однак їй вдалося здивувати братика, та й усю країну: коли вона прибула назад до Франції, її прийняла і вислухала сама Маргарита Наваррська.
Виявилося, що дівчину врятували китобої: пропливаючи повз безлюдні, як вважалося, острови, вони помітили дівчину, загорнуту в шкуру ведмедя, і не відмовили у послузі доставити її додому.
Повернувшись до Франції, Маргарет стала вступати у майнові суперечки з нахабою-братом, а пізніше відкрила власну школу, де стала вчителькою.
Сам же інтригант-невдаха пізнав торжество справедливості, постраждавши від кийків розлютованого натовпу, який почув про цю історію.