Людмила другий раз вийшла заміж, від першого шлюбу вона має сина і від другого шлюбу – також сина.
Старшому синові Людмили вже майже 12 років виповнилося, а молодшому – 6. Перший чоловік Людмили – людина досить таки заможна, він живе в достатку, адже керівник великої компанії.
– А розлучилися ми з моїм першим чоловіком саме через гроші! – зізнається близьким людям Людмила. – Точніше, через те, що чоловік хоч і мав великі статки, а кожну копійку нам з дитиною рахував.
Розлучалися вони важко та некрасиво. В результаті Людмила пішла з цього шлюбу з дитиною, одною невеличкою валізою, пощастило лише, що маленька однокімнатна квартира залишилася їй.
І щаслива така вона була, що хоч не зовсім на вокзал довелося йти, бо так хоч дах якийсь є у них над головою з дитиною.
Людмила дуже хвилювалася, що і після розлучення колишній чоловік буде лізти до них в родину, в усьому заважати. Характер у нього такий в нього така – впевнена була вона.
Однак після розлучення колишнього чоловіка Людмили наче хтось просто підмінив.
Він раптом, як ніколи раніше до того, зацікавився чотирирічним, на момент розлучення, своїм сином, якого раніше наче не бачив, став брати його на вихідні, забезпечувати від і до, одягати дуже гарно в якісні речі, купувати дорогі подарунки для сина свого, кілька разів звозив на море, на канікули брав з собою за кордон.
На превеликий подив, загалом, виявилося, що батько він такий – яких пошукати потрібно, для своєї дитини йому нічого не шкода, він для нього готовий зробити все.
Людмила просто повірити в це не могла, її колишній чоловік зовсім змінився, до того ж так різко і несподівано – та чи та це людина, яка тільки недавно перераховувала чеки на кухні і розкладала по купках чайні ложечки?
– А може, він тепер назад тебе хоче повернути таким чином, що так турбується та цікавиться дитиною? – губилися в здогадах подруги, адже самі добре знали, як Людмила жила до того. – Ну, ось таким чином. Через дитину вашу с тобою відносини хоче налагодити?
– Та ні! – впевнено відповідала Людмила, навіть заперечувала все. – У нас з ним зараз чисто ділові відносини, адже спільна дитина. “Привіт, до побачення котрій приїдеш” – і все. Хоча я впевнена, що є у всьому якийсь підступ, напевно, але ось який саме – сказати не можу.
Людмила анітрохи не шкодувала про розлучення. Тим більше незабаром після нього вона познайомилася з нинішнім чоловіком Павлом, дуже хорошою та доброю людиною.
Павло – звичайний такий собі працівник в офісі, зірок особливо не хапає він з неба, проте Людмила з ним щаслива.
Одружилися, народили другу дитину, живуть. Людмила працює по пів дня, щоб більше бути з дітьми, молодший цього йде в школу.
І весь цей час її перший чоловік, так годить своєму синові, що й словами не передати.
Купує дуже хороший одяг, оплачує приватну школу, хороші мовні курси, фітнес з величезним басейном та індивідуальним тренером там, 2-3 рази на рік возить в закордонні поїздки, щороку купує все нові гаджети, ноутбуки, комп’ютери міняє.
Поки другий син Людмили був малюком, це всіх влаштовувало та здавалося само собою зрозумілим.
Людмила в столиці з немовлям, в декреті, а у старшого сина все канікули розписані похвилинно – то туди з батьком, то сюди. В принципі, це було навіть зручно, і думати нічого не потрібно, оплачувати та вигадувати щось – і старший син гарно проводить час, і Людмилі з чоловіком, чого вже там говорити, з однією дитиною куди легше, ніж з двома.
Однак другий синочок швидко теж підріс, і чим далі, тим більше задає запитань.
У перший клас менший син Людмили цього року піде в звичайну школу, яка розташована поруч з будинком, а зовсім не в ту приватну і хорошу, в яку щодня їздить брат.
І ось шкільний рюкзачок йому купили набагато простіше, ніж був у брата. Телефон, який у старшого був років з п’яти років, спочатку взагалі не хотіли давати, потім, подумавши, віддали старий – навіщо першокласнику гаджет новий?
В аквапарк щовихідних їздить лише старший брат зі своїм татом.
У старшого брата новий планшет, телефон, він качає з інтернету якісь ігри, до нього прийде зараз репетитор з англійської, спеціально найнятий водій повезе його туди і сюди, а в наступному місяці він зі своїм рідним батьком їде на два тижні за кордон. Батько туди їде по роботі і сина з собою бере, відпочинуть трохи. А молодший синочок ходить в садок і іноді зі своїм батьком в театр і зоопарк.
Ні, другий хлопчик, звичайно, теж ситий, одягнений не погано зовсім, батьки його дуже люблять і дбають про нього, і в принципі виглядає як середній клас.
Він ще маленький, і багато чому не надає значення. Однак питання вже виникають і тепер. Зрозуміло, що далі буде гірше та складніше – робити для молодшого сина так само, як батько робить для його брата, сім’я не може.
Людмилі потрібно вирішувати ситуацію саме зараз. Але як?
Ніде правди діти іноді виникають думки, що перший чоловік все це затіяв давно і ось таким чином робить це все за давнє розлучення, адже дружина від нього пішла через його недобрий характер.
З іншого боку, ну звідки він міг знати, що Людмила вдруге вийде заміж, що чоловік буде набагато менш заможним, що буде ще дитина. Та ні, це напевно невірні здогади лиш! – умовляє себе Людмила.
І не знає тепер жінка, що їй зараз робити.
Позбавити старшого сина усіх цих благ, які може йому дати заможний рідний батько? Тільки тому, що Людмила з чоловіком не може собі цього дозволити? – не справедливо. Виросте – не пробачить їй того. Старший син же не винен, що в житті так вийшло.
Але працювати цілодобово, тягнутися до рівня першого чоловіка – все одно не дістанеш. Якби Людмила з Павлом не старалися, а до рівня першого чоловіка їм не дотягнутися, в нього бізнес зараз великий, у нього там добре все. А дістанеш – втратиш те, що маєш зараз, і що в загальному-то влаштовує.
Самим сісти на хліб та воду, але забезпечити другому синові все те, що є у першого сина? Чи буде подяка за це? Чи зрозуміють їх тоді діти? Чи віддячать колись? Та чи варто воно того? Але де взяти стільки грошей, коли і так зараз жити непросто?
Якесь суцільне замкнуте коло. Людмила не знає, що їй робити. Молодший син вже ображається, що для брата все краще. Як має тут мати вчинити?