Жили ми з мамою. Батько пішов від неї, коли мені було три роки, і я його розумію. З 10 років я переважно жила у бабусі, йшла до неї за кожної можливості.
Мама працювала, вела нормальне здорове життя. Просто не любила мене. Чому? Мені теж хотілося б це знати. Коли мені виповнилося 16 років, мама перестала купувати мені одяг і пояснила це тим, що час уже заробляти самій.
У мами був бізнес, і чоботи вона купувала собі найкращі та найдорожчі. А на мене і мої якісь потреби заплющувала очі. Їй було навіть мене не шкода. В ті часи я взимку в мінус 10 ходила в легенькій осінні вітровці, а під неї одягала кілька светрів.
Коли мені було 18, батьки вирішили продати квартиру, і пізніше я дізналася, що мене позбавили частки. Я підписала документ, але не прочитала в ньому те, що внизу було прописано дрібним шрифтом. Але я не думала просто, що мама може так зі мною вчинити.
Потім я зустріла чоловіка, вийшла заміж і ми поїхали жити до його батьків. Свекри у мене чудові люди. Вони стали мені за батьків і чудовими бабусею й дідусем для наших з Володимиром двох діток.
Мама ж моя чудово жила у трикімнатній квартирі, яку купила, доклавши своїх грошей до тих, що у неї були від продажу спільної з батьком квартири. Ми не спілкувалися роками. Та мене це все вже не хвилює, я її прийняла такою, як вона є.
А тепер бабуся стала зовсім слабенькою і майже злягла. І мама почала до неї ходити через 10 років. Бо раніше вони з її новим чоловіком бабусі жодного разу не допомогли.
Тільки я й була всі ці роки поряд із бабусею. Але я чудово розумію, чому намалювалася мама. Заповіт бабуся зробила на мене. А мама каже, щоб бабуся терміново їхала і переробляла його не неї. Вона хоче цю квартиру забрати собі.
Ми з чоловіком і двома дітьми живемо на орендованій квартирі, платимо за неї 13 тисяч гривень з комуналкою, крім цього маємо кредит на нову придбану квартиру. Дуже дуже заощаджуємо, самі розумієте.
А мама хоче ще двокімнатну до рук прибрати. І якось вона таки змогла вплинути на бабусю. Бабуся проти, щоб ми приходили, доглядали її. Останні два місяці спілкується тільки з мамою, мам їй доглядальницю найняла.
Я не розумію, де справедливість? Що відбувається і чому бабуся так чинить по відношенню до мене. Адже я по-суті єдина людина в цьому світі, яка її справді любить. Що можете порадити?
Фото – авторське.