Вже давно вирішено, що хата, в якій живемо з чоловіком, колись перейде сину та невістці. Та останнім часом помічаю, що не гідні вони такого “подарунку”. В нас з Мар’яном є ще дочка. В свій час ми їй з квартирою допомогли, ось і вирішили, що по-чесному буде заповіт на Івана зробити. Та все йде до того, що своє рішення ми змінимо. І нехай Іван у всьому винить себе, чи свою ліниву дружиноньку.
Ми з чоловіком вже двоє на пенсії, живемо в селі в величезному будинку, який колись будували з розрахунком, щоб нашим дітям було де жити. У нас з Мар’яном, так звати мого чоловіка, двоє дітей, дочка Галина і син Іван.
Обидвоє наших дітей вже мають свої сім’ї, дочці ми купили квартиру в місті, продавши батьківську хату та доклавши трохи грошей. Вона через роботу не могла жити в селі, далеко добиратись, тай кошти немалі ішли тільки на дорогу.
А сину попалась жінка з квартирою. Тому ми з чоловіком вирішили, що будинок, в якому ми живемо, дістанеться йому у спадок.
Дочка хоч і живе в місті, та майже кожні вихідні приїжджає нам допомагати з татом: чи то на грядках попоратись, чи то в квітнику наведе лад, та й в будинку підтримує порядок.
А от син з невісткою, приїжджають тільки на свята, і то невістка неохоче щось допомагає, навіть, як я її і попрошу.
Та мені така поведінка геть не подобається, як вже хату з татом ми переписали на вас, то хоч трошки проявіть свій інтерес. Як приїхати в село і набрати собі овочів і фруктів, то вони на раз два, а допомогти то вони не мають часу.
Я вже не витримала і зателефонувала невістці, та вона мені відповіла, що вона не створена для сільської роботи, а ми для того і є батьки, щоб допомагати своїм дітям.
Після мого дзвінка син приїжджав десь зо дві суботи в село нам допомагати, та вирішив, що він дуже вже переробився, і в ці вихідні вирішив з сім’єю відпочити.
Ой не знаю, як таке відношення буде і далі, то ми мабуть свою хату перепишемо на дочку.
Галя завжди про нас дбає, привезе нам якихось смаколиків, то нас з татом в театр возила, то купила нам тапочки по хаті ходити, а від сина то взагалі нічого, той дивиться щоб ми з татом тільки йому давали.
Людоньки добрі, порадьте мені, як вчинити з сином і невісткою? Може потрібно якийсь підхід до них знайти, бо це мій син і не хотіли б з ним втрачати зв’язок, але й по-доброму вони не розуміють.
Можливо у вас були схожі ситуації, а то наче однаково виховували двох дітей, а виросли такі різні за характером.
Автор – Наталя У.