Можливо це звучатиме дивно, але найімовірніше, якби не війна, Віктор Чукарін не став би чемпіоном. Для нього це страшне випробування стало школою мужності і боротьби, яке загартувало його характер і зробило непереможним.
Дитинство Віті
Уявіть сонячний берег теплого Азовського моря. На березі бігає хлопчисько. Він міцний і загартований, купається в морі і батьківській любові.
У ранньому дитинстві Вітю вразили виступи гімнастів. Прийшовши додому, він змайстрував зі старої труби перекладину і почав тренуватися.
Спорт став життєвим пріоритетом. Уже в 1940 році Віктор став майстром спорту і мріяв перемогти на першості СРСР. Але у війни були свої плани…
1941 рік. Віктор іде добровольцем на фронт, йому 20 років. Він не підозрює, що через кілька місяців почнеться те, що і в страшному сні не могло йому приснитися. Чукарін потрапив в полон, який затягнувся на кілька років.
17 фашистських таборів
З України його відвезли в Естонію, потім до Польщі. У 1942 році опинився вже в Німеччині. Німці час від часу влаштовували розстріли, але Віктор жодного разу не потрапив в число «щасливчиків».
16-й табір смерті – сумно знаменитий Бухенвальд. Там працювали 12-14 годин на каменоломнях. Кілька разів спортсмен намагався втекти, але знову «щастило» – не розстріляли.
А може, наглядачам було цікаво дивитися, як виснажений в’язень займався гімнастикою, коли дозволяли умови…
В 17-й концтабір він потрапив навесні 1945 року. Фашисти вирішили позбутися від ув’язнених на замінованій баржі у відкритому морі. Всі врятувалися завдяки чуду і кораблю союзників, який помітив дрейфуюче безхазяйне судно.
Далі він знову вперше за багато років йшов вільно по березі моря. Згадував, що важко даються ці перші вільні кроки. Доводиться вмовляти себе не бігти, не озиратися на всі боки, не чекати слідом німецької лайки і автоматної черги.
Олімпійське золото в 35 років
Після німецьких таборів хлопець важив всього 40 кг. Мати не впізнала сина, коли той повернувся додому. Допоміг лише дитячий шрам на голові, тільки по ньому визнала свого хлопчика.
Здавалося б, про заняття гімнастикою треба забути. Але наступні 6 років Віктор відчайдушно тренувався по 3.5 години в день, набираючи масу і силу. І ось перша для СРСР Олімпіада 1952 року в Гельсінкі.
Чукарін завоював 6 медалей, в тому числі 4 золота.
На своїй останній Олімпіаді в Мельбурні Віктор виступав вже у віці 35 років. У ці роки ти вже ветеран спорту і повинен сидіти в залі для глядачів.
Чукарін блискуче виконав всі вправи під напружену тишу в залі. І буквально вирвав перемогу у головного суперника японця Такаші Оно. Надалі, Оно сказав фразу, яка зробила Чукаріна легендою: «У цієї людини неможливо виграти».
А як виграєш у людини, якиа багато разів перемагала саму смерть…