До якого абсурду може дійти тоталітарна система, якщо дати їй волю? Що є цінністю для неї? Сьогодні, нажаль, ми маємо можливість спостерігати даний процес наочно в Росії. Путінський режим закручує всі гайки до яких може дотягнутись.
Сьогодні Файна сторінка хоче розповісти історію про маразми, які були звичайною буденністю в тоталітарному совку.
На головному фото цієї публікації ви бачите Павлова Н.І. начальника НКВС СРСР по Саратовській області.
Тільки уявіть собі на хвильку. Цей чолов’яга у 1943 заарештував 9 дітей за те, що “вербували учнів школи в антирадянську терористичну організацію проти уряду” молодший Венедикт Єгоров 11, Борис Анохін 13 років-3 роки таборів Павлов дожив до 1990, доля пацанів невідома. Поговоримо сьогодні про наймолодшого, навівши тільки історичні факти. А висновки нехай читачі роблять самі.
Одинадцятирічний Венедикт Єгоров перебував під слідством майже півроку. Обвинувачення йому було пред’явлено серйозне – контрреволюційна діяльність. Його трохи старші товариші, засуджені за тією ж 58 статтею, теж відправляться в колонії.
У 1944 році в місті Саратові засуджено шістьох підлітків. Піонер Борис Анохін отримав три роки колонії, Сигізмунд Шварц, Герман Куликов, Святослав Ільїн, Гелій Павлов – від 4 до 6 років колонії.
За що ж так суворо сталінський режим засудив школярів?
Проживав “контрреволюціонер” Венедикт Єгоров у місті Саратові, був учням 4 класу початкової школи №47.
Юного Венедикта настільки не влаштовував існуючий лад, що він написав шість листівок контрреволюційного змісту. У листівках Веня закликав громадян до боротьби проти влади та критикував дії уряду.
За версією чекістів, 1943 року група саратівських учнів створили антирадянську юнацьку організацію “Суспільство юних революціонерів”. У дитячого товариства було все, “як у великих”: були Статут, програма, шифр. І навіть прапор.
Організатором об’єднання став шестикласник Гелій Павлов. Гелій був із сім’ї партійців. Мати його була інструктором обкому партії.
Якщо вірити даним, які дійшли до наших днів, Гелій проштудіював “Капітал” Маркса, серйозно захоплювався політикою та економікою.
Самостійно розробляв документи для суспільства, у яких пояснював, що Сталін відступив від ленінських принципів, допускає злочинні дії стосовно “канонічних” комуністів. Павлов закликав хлопців зосередитися на боротьбі з правлячим режимом – позбутися Йосипа Віссаріоновича, здобути вищу освіту, зайняти місця в уряді.
Революціонери-ленінці писали листівки з викриттям політики Сталіна. Листівки розносили по поштових скриньках громадян, клеїли на стіни магазинів, підкидалися під двері квартир.
Об’єднання, природно, проіснувало недовго, лише три місяці – з липня до жовтня. І уже З жовтня масово розпочалися арешти. Судили не лише учасників товариства, а й їхніх батьків. За недоношення.
Хлопчик Веня, незважаючи на дуже ніжний вік, брав у роботі товариства найактивнішу участь. Він був налаштований на повалення влади настільки серйозно, що нібито навіть планував поїхати до міста Горького за покупкою зброї. У Горькому, крім купівлі боєприпасів, Веня мав створити філію організації, вербувати місцевих хлопців до лав “антисталіністів”. Також він був упорядником листівок і власноруч написав і поширив їх цілих шість штук. Грав одну з ключових ролей у розробці шифру підпільників.
Суд проходив 1944 року. Звинувачення за 58 статтею були пред’явлені шістьом школярам, у тому числі і цій дитині.
Справу Венедикта слідство закрило. Певне, врахували малий вік арештанта. Час його перебування під вартою було зараховано. Судимість за статтею 58 було вписано у його справу, тавро “ворога народу” залишилося протягом усього життя.
Офіційно реабілітований Єгоров був у 1957 році.