Мій чоловік до нашого знайомства був одружений. В нього двоє дітей. Василь платить аліменти, все, як має бути.
Також часто приводить дітей до нас, чи гуляє з ними на нейтральній території.
Вони вже не маленькі. Єві 14 років, а Денису 12.
На даний час я при надії. Розписалися ми перед самим вторгненням. З дітьми вирішили не спішити, бо така важка ситуація, але так сталося.
І ось власне до мого цікавого стану все було добре. А зараз чоловік дуже змінився.
Василь від мене на десять років старший. Його колишня його ровесниця.
Заміж вона поки не вийшла, і наскільки я знаю, нікого не має.
Раніше Василь заходив до неї і дітей додому. Він мені про це говорив, і я була в курсі всього, що, коли і для чого.
Але зараз Василь мене почав дивувати.
Одного дня він після роботи затримався на годинки дві. Я телефоную, він слухавку не бере.
Прийшов додому і каже, затримався, бо начальник підкинув роботу, за яку обіцяв додатково доплатити.
Я нічого не сказала, нам гроші потрібні. Але справа в тому, що він мені збрехав.
Коли наступного дня я відкрила ноутбук, то мені відкрилася його вайберівська переписка з Уляною. Як я зрозуміла, Василь забув її видалити.
“То після роботи ти зайдеш? Тут роботи чоловічої назбиралося!”.
І як я повинна була на це реагувати. В Уляни батьки живуть недалеко від неї, то що тато її не може прийти і цю роботу зробити? Треба колишнього викликати, щоб “лампочку замінив”.
Ввечері в нас відбулась серйозна розмова. Василь сказав, що не хотів мене лишній раз турбувати, бо я ношу його дитинку. Тому й приховав свої походеньки.
Я на це закрила очі, як-не-як, а в них спільні діти.
Але в середу трапилося те, на що закрити очі вже ну просто неможливо.
Василь мене попередив, що затримається після роботи, бо подзвонила Уляна і попросила його заїхати, бо у сина болить живіт і вона боїться залишатися з ним сама, бо це може бути щось серйозне.
Ну тут я ще також змовчала. Але була вже десята вечора, Василя ще не було. А коли я його набрала, то він сказав, щоб я лягала спати і на нього не чекала, бо він не може сина залишити з дружиною в такому стані. Він просто вирішив там переночувати.
І тут я вже не стрималася, і наговорила Василю різного.
В мене таке відчуття, що Уляна зрозуміла, що заміж її ніхто вже не візьме, і взялась в мене забирати свого колишнього чоловіка.
Василь з мене сміється, але мені, чесно кажучи, вже не до сміху.
Я реально боюся, що він до неї повернеться.
Що робити? Як втримати біля себе чоловіка?