У мене є рідний син, але так склалося, що мені довелося ростити і прийомну доньку. У мого чоловіка до зустрічі зі мною був перший шлюб, в якому народилася дівчинка. Я їхню сім’ю не розбивала, з чоловіком я познайомилася задовго після того, як він з дружиною розлучився.
Що там між ними сталося, я не вникала, але перша дружина з ним припинила спілкування. А от з донькою, якій на той час було 13 років, мій чоловік підтримував тісні стосунки. Дівчинка часто гостювала у нас вдома, і я завжди ставилася до неї, як до рідної.
Коли у нас народився син, то Настя, так звали доньку чоловіка, ще частіше стала до нас приходити, щоб погратися з братиком. А коли їй було 16, її мама вдруге вийшла заміж, і привела додому чоловіка. З вітчимом у Насті відразу не склалися стосунки, тому вона вирішила переїхати до нас.
Я була не проти. До цього вона часто гостювала у нас тривалий час, і я вважала її за рідну. Також я бачила, як це важливо для мого чоловіка, який дуже любив свою донечку. Крім того, що він справно платив аліменти, він купував їй одяг, оплачував подорожі, платив за гуртки і репетиторів.
Коли Настя почала з нами жити, я намагалася створити їй комфортні умови, щоб бува нічим її не образити. Вона ж мені дуже допомагала по дому і господарству, а також з малюком, хоча я сама її про це не просила, швидше навпаки.
Прожила Настя з нами не довго, бо відразу після закінчення школи вона поступила в столичний університет і поїхала з дому. Чоловік спочатку їй фінансово допомагав, а потім вона вже і сама почала підробляти.
У Насті в житті все склалося добре, вона вивчилася, знайшла хорошу роботу, вийшла заміж і живуть разом з чоловіком і дітьми в столиці.
Тим часом підріс і наш син. Коли він закінчив школу, то сестра відразу сказала, що він має вчитися в столиці і житиме у них.
Я така щаслива, що мій син має рідну душу на цій землі, адже ми з чоловіком не вічні, а вони якщо і надалі будуть підтримувати між собою такі чудові стосунки, то це найкраще що може бути.
Мені дехто з моїх знайомих навіть заздрить, що мій син з своєю сестрою так добре спілкуються, не зважаючи на те, що вони від різних шлюбів, і що між ними доволі велика різниця у віці. У них рідні діти між собою ворогують. А я впевнена, що все починається з нас, батьків – який ми приклад нашим дітям покажемо, так і буде.