У мене були прекрасні стосунки з тещою і тестем. Їздили до них допомагати на дачу і все таке. А потім дружина Оленка чекала нашого первістка.
Приблизно за місяць до народження сина теща сказала моїй дружині: «Якщо з тобою щось трапиться, я заберу цю дитину».
Пройшли роки. Не стало батька Оленки. Волею долі та погано звареної системи опалення моя теща зараз живе в мене вдома – у неї в квартирі холодно. Пішов 3-й місяць.
Живемо мирно, проте мати матуся Оленки іноді все ж таки підносить сюрпризи. Ось днями вона образилася, що я вирішив замінити люстру і викликав електрика на той час, який, на думку тещі, неправильний.
Словом, вона побігла дзвонити іншим майстрам, щоб викликати раніше. Не спитавши мене. Бачили б ви очі її дочки, коли все це сталося.
Вона пішла і сказала мамі про те, що так у чужому домі не роблять. Другого електрика скасували, теща образилась і не розмовляє з нами вже кілька днів.
Увечері прийшов, відкрив холодильник, а там банка з червоною ікрою наполовину порожня. А це не моя, я забрав собі в холодильник на прохання товариша, поки той у відрядженні.
На запитання, як так вийшло, відповідь мами дружини: «У тебе ще є півбанки, не наїсися?» Та якби навіть це була моя банка – нас 4 людини, тут твої онуки живуть, і ти забираєш половину, не запитавши, можна чи ні!
Скоріше би весна, чесне слово.
Фото – авторське.