Попри образ вічних страждальників, який українцям активно нав’язують, насправді ми, в разі чого, любимо та вміємо дати здачі. Більше того, як і будь-який поважний народ, на зорі власної цивілізації наші пращури встигли похуліганити і завойовницькими походами.
Про це пише Файна Сторінка із посиланням на 24tv.ua
Особливо тут виділяються суперечки з однією із найвизначніших імперій в історії – Візантійською.
На мить становлення Київської Русі у дев’ятому столітті, Візантія якраз переживала не найкращі часи, та все одно займала здоровенний шмат світу – частини сучасних Туреччини, Греції, Італії і з-поміж іншого клаптик Криму. Оскільки території сильно розкидані, контролювати їх було не просто. Тож як не араби, то болгари, які тоді теж були серйозними гравцями на політичній карті світу, вічно дошкуляли візантійцям.
Що відомо про Візантійську імперію? Це пізньоантична та середньовічна держава, яка виникла внаслідок поділу Римської імперії на Західну та Східну частини у 395 році. Пережила цілу низку криз та нашесть поки не була остаточно знищена у 1453 році османами. Візантійська держава зберігала культурні надбання Римської імперії, тож довгий час являла собою духовний, культурний, економічний і політичний центр Середземномор’я. Її столиця – Константинополь (стародавній Візантій).
Врешті вв’язатися у цю гру вирішили і відомі Аскольд та Дір. Тут треба зробити важливе зауваження – письмових джерел тієї епохи, які б належали перу русичів, немає. Знаменита “Повість временних літ” була написана аж за дві сотні років по тому, тож образи Аскольда і особливо Діра дуже розмиті та базуються на усних переказах що дійшли до Нестора літописця, ну і на іноземних джерелах – тих таки візантійців та арабів.
Як війська Русі пішли на Царгород
Аскольд та Дір, начебто, працювали на князя Рюрика, та в якийсь момент їм захотілося і собі чимось покерувати, тому вони захопили території нинішнього Києва. За іншою версією, Аскольд насправді був слов’янином і навіть нащадком легендарного Кия, а Діра узагалі не існувало.
Так чи інакше, Аскольд у 860 році очолив напад на столицю Візантії – Константинополь, він же Царгород (сучасний Стамбул). Дружина Аскольда, за різними даними, налічувала від 6-ти до 10-ти тисяч вояків. Частина з них були місцевими слов’янами, решта – вікінги. Саме на кораблях останніх озброєний натовп і дістався до Царгорода. Захопити власне місто русичам тоді так і не вдалося, та натомість вони гучно погуляли в передмісті.
Більше місяця Аскольд і компанія набивали кишені візантійськими трофеями та, як стверджуватимуть сучасники тих розбірок, відплили додому абсолютними тріумфаторами протистояння. Саме цей військовий конфлікт дав старт майбутнім дипломатичним стосункам ще не до кінця сформованої Русі та Візантії, а відтак наніс Русь на політичну карту світу.
Більше того вже за кілька років після походу, очевидець тих подій патріарх Фотій, а крім нього ще й арабські історики називають Русь – християнською державою. Найімовірніше, що нову релігію у Константинополя вирішили запозичити лише сам Аскольд та його найближче оточення.
Так чи інакше, зробив Аскольд це більш як за сто років до офіційної дати хрещення Русі Володимиром Великим. Тож ким би він не був, його похід на Царгород став однією з ключових сторінок у військовій історії країни, яку ми сьогодні гордо називаємо своїм домом.