Коли мама зізналася мені, що йде від батька, я за неї пораділа. Ніколи б не могла подумати, що таке в моєму житті буде, але це правда.
Мій батько важка людина. Все життя він працював на керівній посаді. Він приносив додому хороші гроші, тому ми жили не бідно. Але мама також працювала, вона вчителька молодших класів.
Звісно, маминих грошей вистачало лише на хліб з маслом, як казав тато, але вона дуже любила дітей і з радістю бігла на роботу.
Через те, що тато вважав, що він головний добувач і якщо б не він, то ми б ніколи моря не бачили, ще й не де будь, а за кордоном, він нічого не робив приходячи з роботи додому.
Він все життя жив, як той цар. Мама ледь шкарпетки йому не одягала, бо не величності це справа. Про тарілку, яку він жодного разу не поклав в мийку, я вже й мовчу.
Напишу і про ті часи, коли тато мав дамочок на стороні. Мама не раз підіймала цю тему, а він раз у раз повторював, що без нього всі ми пропадемо, тому вона має з тим змиритися.
І тато і мама вже давно на пенсії. І я і брат живемо окремо, в нас свої сім’ї, діти.
З батьками ми зустрічались на свята. Скажу відразу, що старість тата не змінила, а навпаки, він став ще різкішим.
Не раз мама приходила до мене ніби як на каву, а залишалась на ніч, бо не хотіла бачити тата. Мені вона не сильно розповідала, що відбувається в їх сім’ї, але це було зрозуміло і без цього.
І ось місяць тому мама мені повідомила, що йде від тата, що хоч в шістдесят поживе спокійно. Щоб обдумати все як слід, вона поїхала в село до своєї сестри, яка живе одна.
Я дуже зраділа за маму і привітала її з рішенням пожити окремо, хоча на розлучення вона не подає, але це вже великий крок.
Але ось з того часу почались проблеми в мене з батьком.
Тепер і годинки не проходить, щоб тато мені не зателефонував.
– Уляно, як вмикається пралька? Який купити порошок і де? Як прасувати сорочку? Скільки по часу варити макарони?
Мій тато безпорадна людина. Він нічого не вартий без мами. Але ви знаєте, навіть тепер він так нічого й не зрозумів.
Замість того, щоб вибачитися і повернути маму додому, він кожен раз наголошує їй на тому, що без нього ми б пропали, як ксьондзові качата.
Я не знаю, чи зміниться мій тато. Але одне знаю точно, без мами пропаде він, бо тітка мені телефонувала і казала, що в селі за мамою вже один панок приглянув. Ще б пак, моя мама красуня, шкода тільки, що тато так і не оцінив дарунок з небес…
Автор – КАРАМЕЛЬКА