Та я в цю квартиру всю душу вклала. Моя найкраща подруга вчиться на дизайнера, ось вона і “практикувалась” на цих квадратних метрах. Відразу ж скажу, що заходити в квартиру після роботи було одне задоволення. Всі ці полички мімішні, сучасні штори і тумби. І ось тепер я все це маю покинути напризволяще, бо в Артема змінилися плани. Вже який день я не знаходжу собі місця. Сльози так і линуть з моїх очей!
Десь більше року назад я почала зустрічатися з хлопцем. Через короткий час, Артем так звати того хлопця, запропонував мені жити разом.
Сам він жив на квартирі, яку для нього винаймала його фірма.
Моя мама спочатку була дуже проти, та після всіх моїх вмовлянь я все ж таки переконала її, що я вже доросла і сама можу нести відповідальність за моє життя. Мені ж, на хвилиночку, вже двадцять один.
Коли я переїхала до Артема, його квартира виглядала сильно холостяцькою. Все якось було так не затишно, тому я вирішила облаштувати для нас затишок в оселі. Щоб було так гарно, по дівчачому.
Хотілось сучасного і мімішного затишку. Щоб було не соромно і друзів до себе покликати і самим око радувало те, що навколо нас.
Моя подруга радо погодилась мені допомогти, а вона в мене якраз вчиться на дизайнера інтер’єра. Спочатку ми взялися за спальню, перефарбували ліжко, тумби.
Купили полички на стіну і ще деякі штучки для затишку в інтер’єрі. Артем був просто в захваті від цього ефекту і вражень ми дістали ще більшого азарту, і взялися наводити лад у ванній кімнаті.
За пів року нашу квартиру було не впізнати. Жити і повертатись до неї з роботи, було одне задоволення.
Та тиждень назад мій Артем по роботі переїхав в інше місто. Службову квартиру потрібно звільнити. А в мене серце розривається від жалю, що я цю всю красу просто так комусь залишу.
Артем кличе мене до себе, адже затримається він там надовго. А в мене тут робота і кар’єрний ріст.
Переді мною стоїть великий вибір.
Що мені робити, я не знаю. Переживаю щоб потім не жалкувати про будь яке прийняте мною рішення.
Чому життя, це так складно?
Автор – Успішна Емма