Після одруження ми з чоловіком оселились у його батьків. У них велика чотирикімнатна квартира в центрі міста, тому місця більш ніж достатньо. І батькам буде не так одиноко, тому про те, щоб орендувати окреме житло, ми навіть не замислювались.
Все було добре. Ми жили дружно, без конфліктів та сварок. Завжди знаходили порозуміння.
Але, коли нашій донечці виповнився рік і ми святкували іменини, свекруха хильнула зайвого та влаштувала скандал. Вона заявила, що моя дитина не схожа ні на кого з їхньої родини й батькових рис жодних не успадкувала. Розійшовшись не на жарт, почала вимагати, щоб я зробила ДНК-тест. Лише це буде доказом моєї порядності. Інакше, вона вважатиме, що я нагуляла доньку від когось іншого.
Я не хотіла вірити власним вухам. Навіть кілька разів перепитала, але свекруха стояла на своєму. Мені стало образливо за себе і за своє дитя, тому я не стрималась і прямо у вічі їй сказала, що її син теж не схожий ні на неї, ні на власного батька. А, що найголовніше, вони обоє з карими очима, а мій чоловік якимось дивом народився блакитнооким. Свекруху в ту мить наче крижаною водою облили, вона вмить присіла. Вже й скандалити перехотілось і аргументи закінчились.
Зате це питання неабияк зацікавило свекра. Хоча він казав, що в дружині не сумнівається, а в клініку, щоб здати аналізи все ж поїхав. У медичному центрі чоловіки здали усі необхідні матеріали та вже за п’ять днів, ми отримали довгоочікуваний конверт із результатами.
Зібрались на кухні, щоб відкрити його і розвіяти чи підтвердити усі сумніви. Цю відповідальну місію взяв на себе мій чоловік. Та, щойно він побачив бланк дослідження, його очі округлились, він жбурнув його матері, взяв доньку на руки, а мене за руку і рішуче промовив, що ми поживемо у моєї мами.
Ми сіли у машину і вже дорогою я дізналась правду. Виявляється, наша донька для Віталіка рідна, а він своєму батьку – ні. Це стало для нього шоком, він не хотів нічого з’ясовувати, все і так зрозуміло. А мені було якось ніяково. Відчувала свою провину у всій цій історії з викриттям. Я ж могла тоді змовчати та все б залишилось, як є.
Мирослава Яківна подзвонила Віталіку за тиждень, щоб повідомити, що чоловік пішов від неї. З’ясувалось, що в молоді роки, жінка зустрічалась з двома кавалерами. Вона не знала від кого саме чекає дитину й обрала того, який був більш заможним. Ніколи й не замислювалась над тим, що правда коли-небудь випливе.
Так вийшло, що свекруха хотіла зруйнувати нашу сім’ю, а нашкодила власній.