Для всіх нас це було великою несподіванкою, але надумала нещодавно мати мого чоловіка заміж вийти. І не просто, а вже третій раз! Переконує що тепер вже точно назавжди і почуття у них щирі.
Від першого, рідного батька мого чоловіка, вона сама пішла, вийшла вдруге заміж, народила двох дочок, постійно просила все більше грошей у свого чоловіка, що він, як не дивно, просто втік, хоча і допомагав сім’ї до повноліття своїх дочок.
Зараз сестри чоловіка, мої зовиці, студентки, в принципі – самостійні, якісь там підробітки мають навіть, але матері своїй зовсім не допомагають вони.
Як каже моя свекруха своєму синові: «Ти у мене завжди одна надія і опора на майбутнє, лише на тебе надіюся я!» Так, заробіток у мого чоловіка хороший, Анатолій хороший фахівець з чималою зарплатою у великій компанії, іноді у нього бувають тривалі відрядження і тоді він приїжджає з гарними грошима додому, після них.
Йому зараз 34 роки, а матері – 53, і ніби як він зобов’язаний був допомагати матусі, незважаючи на те, що в своїй сім’ї у її сина теж є обов’язки: двоє наших малих дітей. Але хочеш – не хочеш, а доводилося свекрусі частенько давати гроші. Зрозуміло було б, якби це була якась важлива потреба: їсти нічого, а так і на ремонти для неї витрачалися, і шубку їй син купив.
А тепер мати чоловіка просто закохалася! Наречений її ровесник з непростим минулим. Теж – двічі одружений був, діти є, аліменти він чомусь не платить. Загалом, так собі наречений, якщо чесно. Але свекруха його виправдовує – мовляв, що ж, старе ворушити, зараз він хороший і стане мені чоловіком на все життя, він дуже добре ставиться до мене.
Все б наче нічого, тільки запити у матері досить високі: зробити бенкет на весь світ, весілля на 50 чоловік – від найближчої родини до далеких знайомих, щоб гуляли всі. Ціни зараз високі, а вона хоче ще й хороше кафе.
Розрахунок приблизно такий: по 700 гривень на їжу кожному гостю, не рахуючи напоїв, а так само інших дрібниць. Виходить дуже велика сума грошей, тим паче на наші непрості в країні часи, коли усім зараз скрутно і важко. У нас весілля було в два рази скромніше!
Але свекруха виправдовується: «Весілля молодих зазвичай дуже сумнівне: чи буде жити подружжя разом, а ще конверти в подарунок найчастіше порожніми бувають. Інша справа одруження вже зрілих людей – це точно на все життя, і публіка солідна приходить, і гроші гарні несуть! Ну, синку, давай скинемося з тобою вдвох. Буде в рахунок подарунка для мене!»
Більшу частину вона хоче сама оплатити, взяти кредит. Її наречений там теж якісь копійки додасть, аби рахувалось, але то дрібниці, що з його боку гостей тільки з десяток набереться. Його діти не прийдуть, ображені на нього і це зрозуміло.
Вже я обурилася: які урочистості, яка може бути наречена за 50 років? Навіщо у такі складні часи в онуків шматок хліба відбирати на свої непотрібні дорогі забаганки?
А мати чоловіка говорить: «Ой, великий шматок відберу, у вас грошей і так багато! Зате я у вас більше нічого просити не буду після цього – тепер переходжу на забезпечення свого чоловіка!»
Щось я не впевнена, що він її забезпечувати стане, коли наречена у сина навіть на весілля гроші просить. А що вже буде потім?
Мати чоловіка знає, що в нас гроші є, адже чоловік нещодавно отримав зарплату, ще й з відрядження повернувся, а значить і премія добра є. Чоловік не проти мамі допомогти, каже, що вона багато для нього зробила, адже коли він був маленьким, вона все купувала йому.
Але чи правильно це? Чому ми маємо за все платити, коли ще дві зовиці є? Чи має син все це оплатити?
Фото ілюстративне.