Вуличне садове освітлення може грати, як декоративну, так і функціональну роль. Нічні світильники в саду встановлюють і в якості охоронних або маркувальних елементів для безпеки і захисту саду, і для прикраси ландшафтних об’єктів і споруд. Що ж потрібно знати і враховувати, проектуючи систему освітлення саду?
Рідко яка садова ділянка обходиться без хоча б одного світильника на ґанку біля входу в будинок. І все ж мінімальний варіант нічного підсвічування краще розширити за рахунок додаткових освітлювальних приладів – хоча б біля хвіртки і по можливості у гаража.
Більш-менш повноцінною систему освітлення можна вважати при наявності світильників не тільки в згаданих місцях, а й у головної доріжки (між хвірткою і дверима в будинок) і навколо основних ландшафтних об’єктів. На ділянці краще передбачити освітлення місць відпочинку (альтанки, тераси, майданчики для барбекю), декоративних рішень (ставок, альпінарій) і небезпечних для переміщення ділянок (підпірні стінки, сходи).
Найкращим варіантом комплектації системи освітлення саду можна вважати наявність (на додаток до згаданих рішень) освітлення всіх доріжок і споруд, фасадів і зовнішніх кутів будинку, а іноді і зовнішнього периметра ділянки.
Вибір світильників для саду
Проектуючи систему освітлення, враховують, що кожен світильник має свій радіус дії, і його розташування не повинно заважати ані мешканцям, ні сусідам.
Найпростіше освітити ділянку загальним способом, рівномірно розташувавши на території саду кілька однотипних світильників. Зазвичай їх встановлюють на опорах або стінах будинку на висоті від 2,5 м. Відстань між сусідніми світильниками найчастіше становить від 10 до 30 м. Основні ліхтарі для забезпечення безпеки (наприклад, на фасаді біля входу в будинок або на стовпі біля хвіртки) можна повісити трохи вище – на висоті 4-5 м.
Для реалізації загального освітлення зазвичай застосовують світильники, що дають пучок спрямованого світла, сферичні садові світильники і традиційні ліхтарі.
Крім того, в садах нерідко встановлюють спеціальні маркувальні світильники. Їх монтують уздовж доріжок і навколо інших ландшафтних об’єктів, вбудовуючи в покриття або встановлюючи на невисоких стовпчиках. Висота подібних світильників-болардів може становити від 20 см до 1 м.
Вуличні світильники повинні бути виконані з міцного матеріалу і мати захищений від вологи корпус. Мінімальний ступінь захисту пристроїв за міжнародною системою IP повинна становити IP 44, а для світильників, вбудованих в покриття, вона повинна складати – IP 67.
Увага на лампу
Незважаючи на те, що для вуличного освітлення можна застосовувати всі існуючі варіанти освітлювальних пристроїв, традиційні лампи розжарювання і галогенні лампи вже практично не використовують. Набагато ефективніше задіяти для освітлення саду енергоефективні люмінесцентні і світлодіодні рішення.
Термін служби люмінесцентних ламп становить 6-12 тис. годин, вони в 3-5 разів економніші ламп розжарювання і можуть давати холодне, тепле чи нейтральне світло. Однак їх не можна використовувати в комплекті з димером (плавним світлорегулятором), вони втрачають потужність при негативних температурах і містять шкідливі пари ртуті.
Світлодіодні лампи не мають подібних недоліків і до того ж працюють від 20 тис. до 50 тис. год, споживаючи близько 10% електроенергії у порівнянні з лампами розжарювання з аналогічним світловим потоком.
Проектування і монтаж системи
Для системи освітлення саду виділяють один або декілька окремих контурів на електрощитку, які обов’язково підключають через ПЗВ (пристрій захисного відключення). Крім традиційного способу активації освітлення за допомогою загального рубильника і класичних вимикачів, зручно використовувати автоматизоване рішення із застосуванням датчиків руху й освітленості.
Для прокладання електропроводки найкраще використовувати броньований кабель з мідними жилами в пластиковій ізоляції, який вміщують в гофротруби з ПВХ або металу. Можлива повітряна або підземна прокладка ліній, причому другий варіант вважається більш зручним. Його застосовують при невисокому рівні ґрунтових вод, розміщуючи силові лінії нижче глибини промерзання ґрунту (до 1 м). Зазвичай система живиться напругою 220 і 12 В, причому знижувальні трансформатори встановлюють прямо в землі в монтажні коробки з IP 67-68.
Прокладання освітлювальних ліній найкраще планувати на етапі загального озеленення саду, інакше витрати на облаштування системи освітлення значно зростають.