Дві різні історії, які покажуть вам, наскільки ми самі є будівниками свого щастя.
Маю я дві подруги і дві різні за характером. Бувають навіть такі моменти, я спостерігаю, що вони не дружні між собою, зате обидві дуже дорожать дружбою зі мною.
У Ірини чоловік любить заглядати до чарки, ми звісно, про це знаємо, та ніколи про це не розмовляємо, хіба що вона сама піджартовуючи хоче з нами поділитись історією сьогоднішнього дня.
Ось наприклад: “Мій Василь хоч і любить ту справу, та все що я попрошу зробити, він знає, що мусить виконати, інакше ніяк. А ще він ходить на роботу і приносить хоч який, але дохід. Ну хоче хлоп трохи розслабитись, то вже, як то кажуть, його право. За рамки ніколи не виходить, має межу, то вже добре.
Я, звісно, підбадьорюю її і говорю, що майже ніхто і не помічає, що щось не так. А ось у Олени чоловік попався трудяга, коли Олена почала жалітись, що не вистарчає грошей, так він знайшов підзаробіток.
Та кожен раз при зустрічі Олена постійно не вдоволена ним. Завжди жаліється, що не вистарчає їй романтики від нього, що він не має смаку в одежі, та ще цілу купу на мою думку безглуздих претензій, які вона з легкістю може виправити лише при бажанні.
Звісно, що звертаю я їй на це увагу, говорю, що все в її руках, та вона чи не чує, чи не розуміє, а можливо їй так подобається жити.
Та нашій дружбі вже багато років і ми завжди знаходимо слова підтримки чи розради одна для одної.
Та сьогоднішній дзвінок від Олени мене сильно здивував. Вона повідомила, що хоче розлучитись з Русланом, так звати її чоловіка, та причина геть смішна, що їй бракує від нього уваги. А ще вчора він прийшов з дня народження свого колеги по роботі, трохи веселий, і сказав їй, що вона марнотратка: “Я так важко працюю, а ти витрачаєш кошти на непотрібні речі”.
Ірина була здивована від поведінки Олени, лише сказала що не вмієш ти вберегти своє щастя.
А я не насмілюсь їй сказати в очі, що без Руслана, вона просто пропаде. Мабуть цій сім’ї і потрібна розлука, щоб вони зрозуміли, наскільки потрібні один одному.
А ви як думаєте, чи все ж таки варто намагатись помирити їх?
Автор – Успішна Емма