Я чогось думала, що вийти заміж – і все життя вдалося, але ні. Виходить, що треба ще з свекрухою подружитися.
Але давайте про все по-порядку.
В мене є котик Пушок трішки норовливий, але я його все одно люблю. Мені було важливо, щоб мій обранець подружився з котиком. А Микола якраз виявися таким.
Мене не хвилювало, що він був на 7 років старший і в свої 28 вже мав серйозні стосунки.
Майже за пів року коханий зробив пропозицію і з того моменту життя б мало складатися, як в казці, якщо б не одне але.
Моя свекруха Галина Михайлівна з самого початку не полюбила мого Пушка. Але це не найгірше, майже одразу після весілля свекруха почала говорити нам про дітей.
Вічно заводила про це розмови й нагадувала, що вона вже не молода, а внуків побачити хоче.
Спочатку це більше було схоже на звичайні поради, але потім Галина Михайлівна стала з тим ділом наполегливіша.
Остання наша телефона розмова закінчилася фразою:
– А ось я в твої роки вже й дитину мала і підробляти встигала. А тепер що? Почали жінки за кар’єру думати і зовсім забули їхнє справжнє призначення.
Чомусь моя свекруха в першу чергу винила мого кота в тому, що онуків ще не було.
Для нас Пушок як член сім’ї, але Галина Михайлівна думала, що таке ставлення до кота не дає нам привести в сім’ю диття.
Її неприязнь до мого улюбленця просто дійшла до абсурду.
І ось власне сьогодні іду крізь сніг до квартири, в думках обдумую, що приготувати на вечерю. Але в під’їзді я просто застигла, адже побачила свого кота, який дуже сильно хотів зайти всередину.
Потім мене ще й сусідка запитала, чого це до нас свекруха заходила і що там сталося з Пушком.
Виявилося Галина Михайлівна без дозволу взяла дублікат ключів, пробралася в нашу квартиру і мого домашнього кота винесла на вулицю, на мороз.
Тоді я дуже була зла, а коли подзвонила до свекрухи, то та навіть не заперечувала.
– Ти ще молода і зовсім не розумієш, що діти то сонце життя. Я все роблю на благо вашій сім’ї. Вам буде краще без того розплідника бруду. – без сумнівів сказала свекруха.
Нині Галина Михайлівна, без дозволу забиралася в дім і викинула кота на вулицю, а завтра що?
Моя свекруха ні про що не думає, лише про онуків. Їй байдуже, що поки я не хочу і вічно мені тим витикає.
Думаєте, це нормальний вчинок здорової людини? Думаєте, дійсно для жінки тільки є одна місія – діти? Що мені варто зробити, щоб і чоловіка не образити і свекруху на місце поставити?
Автор – “АанГа”