Що я вчора вислухала від Матвія за суші на вечерю! Так вони коштували 800 гривень, більше кілограма зате, ми так всі наїлися, діти дуже просили вже кілька тижнів. Матвій їв пельмені. Суші не його їжа.
Мама його мені о 23 годині подзвонила і все, що про мене думала, розповіла. Як я могла такі гроші витратити, ми на оренді живемо вже сім років, в новій квартирі, яку купили три роки тому, іяк ремонт не завершимо! Все через мене.
Я дітей дорого одягаю, гроші розхвицюю на ліво і на право. До косметолога смію ходити раз на місяць. Це ж синочок вже настрочив, нажалівся у вайбері. І свекруха навіть не подумала, що вже майже ніч надворі.
А сьогодні Матвій прийшов з роботи додому з кросівками за 7 тисяч гривень.
Розповім трохи детальніше про свої життя. Заміжня, виховуємо з чоловіком Матвієм двох діток-школярів, живемо в райцентрі недалеко від Києва. Квартиру орендуємо сьомий рік, а в своїй потихеньку ремонт робимо.
Я працюю, нічого не прошу і не вимагаю в матеріальному плані в чоловіка, адже він свої гроші переважно вкладає в ремонт, а з моїх живемо.
Не перекладаю жодних обов’язків за дітей чи побут на Матвія. Стараюсь, щоб чоловік досягав своїх кар’єрних планів і мав на це сили.
Але вчора трапилась ситуація, від якої мені дуже неприємно сьогодні цілий день. Замовила, як я вже сказала, вчора суші на вечерю. Акція на хороший сет була, плюс день на роботі дуже важкий день був і готувати не було сил. Діти зраділи! Що ще треба?
Матвій крізь зуби сказав, що ми так ніколи не зберемо кошти на щось дороге. І поставив собі пельмені. Ну а потім мені свекруха подзвонила.
А сьогодні Матвій прийшов з роботи додому з кросівками за 7 тисяч гривень і запитав, як вони мені. Я не змогла промовчати і сказала, що вчора він і його мама зіпсували мені настрій за 800 гривень, а тепер цінник на кросівки його не зупинив.
На мої слова Матвій з незадоволеним обличчям і фирканням кинув коробку на поличку для взуття і демонстративно вийшов. Прийшов через годину, звісно, вибачень за вчорашню сцену я не отримала.
І така ситуація повторюється не раз. Навіть на якийсь банальний жарт я можу отримати його невдоволення і претензії, вічно мамі все доповідає і жаліється. Людині 35 років!
Зате у магазинах чи кафе чоловік просто сяє під час спілкування з баристами жіночої статі чи продавщицями. Я не мовчу і проговорюю, що мені все це неприємно, що не подобається таке його ставлення, що мені важко.
Але на все у відповідь чую, що це не так і я щось собі вигадую. Я хочу зберегти ці стосунки заради дітей, житло спільне маємо, в яке ще не переїхали. Але просто не знаю, що можна з цим зробити і як покращити ситуацію. Що можете сказати? Які думки?
Фото – авторське.