Різниця між моїми батьками й чоловіковими – не описати. Мої для нас все роблять. Будинок мені купили, ремонт в ньому зробили, тримають господарство, з якого нас годують, огород і сад, з яких допомагають цілий рік нам свіжими овочами-фруктами. Морозильну камеру ось нам подарували.
А свекрів моїх це наче все не стосується! Вони взагалі стоять осторонь нашого життя, наче чужі. Я навіть не знаю, до чого це все призведе в майбутньому, напевно взагалі спілкуватися перестанемо.
У мене зараз з Віталієм другий шлюб, першого чоловіка і батька моєї доньки забрала дорога. З Віталиком ми зустрілися лише через шість років. І все було б добре. Але батьки наші не знаходять спільної мови.
раніше я працювала з мамою, у моїх батьків свій бізнес. А Віталій працював зі своїми батьками, у них теж свій невеликий бізнес – все повязано з сільським господарством.
На той момент мої батьки, ще до нашої з ним зустрічі, купили мені будинок з ними по сусідству. Але я жила з дитиною у них. А ось коли ми з Віталиком вирішили зійтись, мої батьки вирішили зробити нам ремонт. Але його батьки не виявили ініціативи допомогти хоч чимось.
Ніхто не просив звичайно і не казав їм, що вони повинні, це справа добровільна. Ну, ні – так ні. Коли ремонт був закінчений, свекри навіть не приїхали нам допомогти меблі перевезти.
Мама моя завжди запитувала у мене: чому так невже їм байдуже? А я не знаю, що й відповісти. Забула сказати, що коли ми тільки зустрічалися з Віталієм, чоловік працював з батьками і в нього була маленька частина бізнесу. А коли ми зійшлися, батьки м’яко кажучи просто відправили його у вільне плавання, заробляй, як можеш.
Я розумію, що в чоловіка своя голова має бути і він повинен утримувати родину, адже я кілька місяців тому народила другу, вже нашу спільну дитину. І звичайно сиджу з маленькою вдома.
Віталій і далі ніби то працює зі своїми батьками. Але по факту він їм просто допомагає, бо вони йому не платять. Моя мама нам допомагає продуктами, ще чимось, а його ж батьки зовсім не хочуть ні чим.
Віталій весною почав вирощувати для себе і на продаж курчат. І раптом його батьки теж придбали курчат і теж почали цим займатися. Ну що за дитячий садок?
А коли курчата були готові на продаж, чоловік просто попросив у своїх батьків місце в морозилці. Вони відмовили, сказали що у них повна. Знову допомогли нам мої батьки. Купили морозильну камеру.
Взагалі все гірше і гірше стосунки між батьками. Моя мама всім виглядом показує, що вона їм не рада. Вони навпаки в обличчя посміхаються. Все складно.
Між мною і чоловіком на грунті цього всього все частіше виникають суперечки і непорозуміння. Допоможіть порадами й думками, як нам з Віталієм покращити цю всю ситуацію.
Фото – авторське.