В інтерв’ю виданню The Guardian професор медицини в медичній школі Маунт-Сінай (Нью-Йорк) Шанна Свон розповіла, як хімічні речовини у пластику шкодять людям, які збираються завести дитину, та пояснила, чому до 2045 року репродуктивна здатність людства може впасти до 0%.
TG: Двадцять років свого життя ви присвятили вивченню того, як хімічні речовини, що впливають на гормони, завдають шкоди репродуктивному здоров’ю чоловіків та жінок. Нещодавно ви випустили книгу «Зворотний відлік», в якій розповіли, що настає момент, коли людство може мати справу з серйозною проблемою репродуктивності. Пора бити на сполох?
Шанна Свон: Що в Європі, що в США існує прихована проблема репродуктивності або недостатньої фертильності, яка пов’язана з високою концентрацією небезпечних хімічних речовин у навколишньому середовищі. Суспільство визнає цю проблему неохоче, я б сказала, недостатньо. Багато хто вважає, що дійсно настала криза репродуктивного здоров’я, правда, вони думають, що вона викликана пізнім дітонародженням або способом життя людини, але ніяк не хімічною промисловістю. Нам настав час глянути правді в очі і зрозуміти, що головний винуватець — хімікати, саме хімічні речовини найбільше впливають на здатність виробляти потомство. Ми маємо докази — ця велика база досліджень, як на тваринах, так і на людях. Результати цих досліджень викликають занепокоєння.
TG: Існує думка, що серед жінок здатність до зачаття (фертильність) особливо швидко починає знижуватися після 35 років. Хіба не через це так багато людей вдаються до ЕКЗ?
Шанна Свон: Все не так просто. Ми з колегою провели ряд досліджень щодо механізмів порушення фертильності у жінок та отримали результати, які нас здивували. Ми побачили, що у дівчат проблем із фертильністю було не менше, а то й більше, ніж у жінок із старших вікових груп. Тобто здатність до зачаття впливає не лише старіння і пізнє дітонародження, а й інші чинники.
Більш того, ми отримали переконливі докази того, що останнім часом збільшується ризик викидня серед жінок різного віку.
TG: Які хімічні речовини найбільше впливають на репродуктивне здоров’я?
Шанна Свон: Фталати. Їх використовують, щоб надати пластику пластичності. Саме ця група хімічних речовин викликає найбільше занепокоєння. Упаковки для їжі, пластикові контейнери, поліетиленові пакети – фталатами дуже часто користуються під час виробництва упаковок для харчових продуктів. Також їх застосовують у косметиці та барвниках для збереження кольору, а ще за допомогою фталатів надають стійкості ароматам.
Фталати знижують рівень тестостерону, і тому найсильніше “б’ють” по чоловічому здоров’ю, наприклад, впливають на кількість сперматозоїдів. Ці хімічні речовини шкідливі і для жінок, було доведено, що фталати знижують лібідо, спричиняють передчасну недостатність яєчників, підвищують ризик раннього статевого дозрівання, викидня і передчасних пологів.
Ще один приклад – бісфенол А, який використовують для надання пластику міцності. Ця речовина зустрічається на касових чеках, ним покривають деякі консервні банки. Бісфенол А за структурою схожий на естроген – жіночий статевий гормон, і при попаданні в організм може імітувати деякі його функції, він викликає проблеми з жіночою фертильністю. Також сильно впливає і на чоловіків, впливає на потенцію.
TG: Коли ці речовини стають небезпечними?
Шанна Свон : Вже в утробі матері, коли плід тільки починає формуватися. Яйцеклітини закладаються під час внутрішньоутробного розвитку плода жіночої статі. Якщо в організмі матері є ці хімічні речовини, то вони можуть потрапити до статевих клітин майбутньої дитини, потім передатися її онукові і так далі.
TG: Що таке аногенітальна відстань і як вона впливає на безплідність?
Шанна Свон : Ця відстань від заднього проходу до геніталій, у чоловіків вона зазвичай набагато більша, ніж у жінок. Я б сказала, що це показник того, скільки чоловічих статевих гормонів плода – андрогенів, зазнали впливу хімікатів на ранніх етапах вагітності. Дослідження показують, що коротка аногенітальна відстань у хлопчиків та довша у дівчаток вказує на низький репродуктивний успіх у майбутньому.
TG: Як пов’язані між собою розмір аногенітальної відстані (АР), фталати та концентрація сперматозоїдів?
Шанна Свон : У 2000 році я почала вивчати фталати та їх вплив на живий організм. Ми проводили досліди лише на гризунах, вводили самкам щурів фталати. У цих самок з’являлися дитинчата-хлопчики з меншим розміром статевих органів і коротшою аногенітальною відстанню, ніж у дитинчат здорових щурів.
Трохи пізніше ми провели дослідження вагітних жінок, вивчили їх мачу на вміст фталатів, а трохи пізніше виміряли аногенітальну відстань у новонароджених. Ми виявили те саме, що у гризунів: так званий «фталатний синдром». Висока дія фталатів на вагітну жінку призводить до появи на світ немовлят-хлопчиків зі зменшеною аногенітальною відстанню.
Ще ми досліджували молодих людей студентського віку, виміряли їхню аногенітальну відстань. З’ясувалося, що чим коротша ця відстань, тим нижча кількість сперматозоїдів. Я зробила висновок: прямий зв’язок між фталатами та короткою аногенітальною відстанню є, вона є і між розміром АР та якістю чоловічого біологічного матеріалу. Найважливіше, що цей висновок підтвердили також дослідження.
TG: Наскільки страшна репродуктивна криза? Ви писали, що до 2045 року пари зіштовхнуться із безпліддям…
Шанна Свон: Дуже небезпечна. Кількість сперматозоїдів у біологічному матеріалі середнього чоловіка з 1976 року знизилася на 60%. Згідно з моїм графіком падіння якості чоловічого біологічного матеріалу, до 2045 число сперматозоїдів у цьому матеріалі досягне 0%. Якщо це станеться, то люди не зможуть зачати дітей природним шляхом, без лікарів їм не обійтися, парам буде потрібна допоміжна репродукція (сукупність медичних методів, спрямованих на досягнення вагітності у разі проблем безпліддя у чоловіка та жінки – прим.ред ).
TG: Чи можна вирішити проблему хімікатів та як?
Шанна Свон : На жаль, у низці країн світу багато хімікатів, що впливають на репродуктивні функції людей, вважаються безпечними. У Європі ситуація з цим краща, але все одно є куди зростати. Потрібно розуміти, що на кон поставлені великі економічні інтереси, саме можливість величезного прибутку перешкоджає тому, щоб з’явилися жорсткі важелі впливу використання хімічних речовин у виробництві.
Хімічна промисловість має розпочати виробництво негормонально активних хімікатів, які можна використовувати у повсякденних продуктах. Щоправда, бувають випадки, коли на догоду “безпеці” або в обхід вимогам, виробник замінює один шкідливий хімікат іншим – неперевіреним, в результаті продукт, що замінює, виявляється таким же небезпечним, як і перший. Це ніяк не контролюється, і такі маніпуляції чиновники мають взяти під контроль.
TG: Як люди можуть убезпечити себе?
Шанна Свон: Люди репродуктивного віку, особливо вагітні жінки, пари, які планують вагітність, повинні розуміти: все, що вони приносять у свій будинок з магазину, потенційно небезпечно, ці продукти можуть містити шкідливі хімічні речовини. Я б порадила таким людям якомога додавати у страви необроблені харчові продукти — моркву, картопля, — це має зменшити вплив хімікатів на організм. Також не рекомендую під час приготування їжі використовувати сковорідки з тефлоновим покриттям, не розігрівати в мікрохвильовій печі їжу в пластиковій тарі. Ще слід замінити пластикові контейнери для їжі на скляні, ретельно вибирати косметику, не сильно пахнучі засоби для догляду, я вже говорила, в них додають фталати для того, щоб надати стійкого аромату.
TG: Чи можна якось змінити ситуацію?
Шанна Свон: Я думаю, що можна. Уряди країн мають усі необхідні для цього ресурси. Просто потрібно усвідомити проблему та бажання з нею впоратися.