Професор Дмитро Дзвінчук покладає велику надію на децентралізацію і вважає, що вона принесе значні позитивні зміни в українське суспільство, українську ментальність. На його переконання саме спроможна громада – запорука соборної України.
Про це Дмитро Дзвінчук сказав під час етеру програми «Позиція Галичини» на ОТБ Галичина.
«Кожен з нас задавався питанням, чому Україна, якій пророкували блискучий старт, з 90-х років не може виборсатися з економічної кризи та політичної нестабільності. Однією з причин, є надзвичайно низька ефективність державного управління, яка базується на старих принципах формування за вертикальною субординацією. Це не дає жодної реальної можливості місцевому самоврядуванню. Ми мали місцеве самоврядування, яке на 90% на низовому рівні в області було дотаційним. Ми на сьогодні маємо окремі сільські ради де голови по пів року – рік не отримують свою зарплату, виконуючи обов’язки. І тільки з реформою децентралізації, в яку я включився з перших днів очоливши офіс реформ в області, ми почали відчувати реальні зміни в місцевому самоврядуванні», – каже депутат.
Дмитро Іванович пригадав, що на початку реформи було надзвичайно важко, адже законодавча база йшла вслід за формуванням і утворенням діючих територіальних громад. Перші територіальні громади, які утворилися, не знали і не бачили тих повноважень, якими мали бути наділені.
«Але законодавець йшов услід за реальними діями в місцевому самоврядуванні і гнучко реагував. Тож ми на сьогодні маємо ту законодавчу базу, яка дозволяє територіальним громадам діяти, надає певні повноваження і фінансовий ресурс. Із виборами 25 жовтня буде завершено формування нового адміністративно-територіального устрою. Чи це кінець? Очевидно, що ні. Бо на сьогодні не визначено і не розмежовано повноваження районних та обласних рад. Мені навіть здається, що монобільшість у парламенті, буде визначати повноваження районних і обласних рад за результатами місцевих виборів. Ми не знаємо, що буде виписано в Законі про місцеве самоврядування, бо він ще не прийнятий сьогодні. Ми не знаємо яким чином держава буде з свого боку буде здійснювати контроль і нагляд за діями місцевого самоврядування. Адже є окремі приклади, коли місцеве самоврядування може приймати ті популістські рішення, які виходять за межі їхніх повноважень. І тут повинні діяти механізми державного нагляду і контролю через реалізацію дії префектів», – вважає Дзвінчук.
Що ж стосується проблеми, яка склалася в деяких громадах з дефіцитом бюджетів, то Дмитро Дзвінчук пригадав, що попереджав про небезпеку недостатнього фінансування ще з самого початку утворення територіальних громад.
«Якщо громада від самого початку чекала на той «пряник», який надійде від уряду через ДФРР, то сьогодні питання стоїть наступним чином: вони повинні чітко бачити за рахунок чого ця громада буде жити. І зараз основне завдання – вироблення стратегії розвитку громади. Чи вони будуть жити за рахунок сільського господарства і розвитку, бо у них велика територія, чи за рахунок туризму, чи за рахунок вирощування певних культур, чи ще чогось іншого. Кожна громада повинна визначитись і бачити перспективу. Звичайно, будуть неперспективні громади, які трансформуються, але це впродовж наступних років»,- вважає професор.
До слова, Дмитро Дзвінчук один із тих, хто підтримав нашумівшу на Прикарпатті новостворену патрію Платформа громад.