Поїхала я до мами на Прикарпаття на два місяці – допомогти з її маленьким огородом і садочком, баночок накрутити і для мами, і собі, і для сина з майбутньою невісточкою. Я працюю все одно віддалено.
А в свою квартиру я Марка з цією Інною пустила пожити, мовляв. нехай спробують сімейного життя, а там вже, якщо вживаються гарно, то й квартиру окрему нехай орендують. Та от тільки вийшло так, що з сином я тепер не спілкуюся. Та про все по-порядку.
У мене один син, якого я піднімала майже сама. Чоловіка рано не стало, свекри далеко і їм діла до нас не було. Мені допомагали лиш батьки продуктами з села. Та нічого, я справилася, Марко виріс, університет закінчив. Мама сама лишилася.
Зараз моєму сину 27 років, я його дуже люблю, він гарний, розумний, веселий молодий чоловік. Завжди міг мене підбадьорити, розповісти цікаву історію чи когось смішно скопіювати. Ходив у спортзал завжди був підтягнутим, накачаним.
Марко це зі школи користувався популярністю у дівчат. Були дівчата у нього всі красиві, високі. Але десь рік тому він зустрів дівчину, Інну.
Вона теж наче і симпатична, але чомусь не викликає у мене симпатії від початку, навіть сама не розумію, чому. Хоча тепер вже розумію. Син з нею став якийсь геть інший.
На початку літа я вирішила поїхати на два місяці до мами в село на Прикарпаття, а молодим дозволила пожити разом у мене в квартирі, бо вони якраз заговорили про спільне життя і плани на майбутнє.
Час промайнув швидко. Погостила я у мами, зробили заготовочки на зиму. Щось взяла одразу, по щось ще поїду пізніше. І ось приїжджаю я додому, а мого сина наче підмінили.
Я вам кажу без перебільшення – вдома я побачила не свого сина, а якусь чужу людину. Він став байдужим, майже не розмовляв зі мною і лиш сухо запитав, мовляв, навіщо я приїхала, не могла в бабусі лишитися!
Шукати квартиру вони не збираються, бо кажуть що фінансово не потягнуть, син сказав, що будуть жити зі мною. Між нами почали часто виникати непорозуміння, а кілька днів тому він зовсім відмовився платити за комунальні послуги, які вони накрутили за два місяці – 3000 гривень.
Після того я й попросила їх твердо шукати квартиру. Знайшли за лічені дні. Переїхали за кілька годин. І зараз Марко зовсім не розмовляє зі мною.
Я щиро журюся, бо не знаю, як так можна ставитися до мене, адже я його люблю і син про це знає! Ця дівчина його, я думаю, налаштовує проти мене. Але що я зробила не так і як щось змінити – я не знаю.
Фото – авторське.