Uncategorized

Перед тим, як зробити пропозицію нашій Іринці, Арсен попросив руки дочки і в чоловіка і в мене. Ми поблагословили його рішучий крок. І все б нічого, та освідчуватися він вирішив не в Україні, а в Італії, де вже довгий час живе і працює його мама. Я уявляла, як це буде романтично – біля Колізею. З нетерпінням ми чекали на їх повернення, та повернулася Іринка без каблучки і дуже засмучена!

Ми з чоловіком Віталієм, зустрічалися ще зі школи… Разом подорослішали. Разом вступили в університет, а коли завершили навчання, Віталік зробив мені пропозицію. Це було гарно і неочікувано, це було на Говерлі…

Ми відгуляли скромне весілля, переїхали в його квартиру, а згодом Боженька подарував нам єдине дитя – дівчинку.

Назвали ми її Ірина, Іруся, така миленька була. Не могла втриматися, і можливо трохи залюбили Ірусю, але все одно для мене вона найкраща.

Гарненькою виросла, в школі добре вчилася. Бувало, що в досить юний вік зустрічалася з якимись хлопцями, але це було не серйозно…

А от коли вступила в університет, то на другому курсі познайомилася з Арсеном. Хороший, розумний хлопчик, тягнув на державному.

Та те, що я згодом про нього дізналася, зруйнувало мій звичний світ.

Батьки розлучені, про тата Арсен не хотів згадувати, а мама Галина, ще з його підліткових років в Італії на заробітки поїхала. Тоді він був з бабусею Мариною Іванівною, вона хоч і всякі болячки мала, але за дитиною дивитися ще могла…

Загалом, хороший хлопець, і оскільки зростав він не в повній сім’ї, собі хотів побудувати міцну сім’ю, як то кажуть, раз і назавжди.

І ось коли навчання завершилося, Арсен поїхав з Віталіком на рибалку, і попросив руки нашої донечки. Чоловік дав згоду…

Коли ж рибаки повернулися додому, майбутній зять і в мене попросив згоди на одруження, і я теж погодилася…

А найцікавіше, що Арсен планував зробити пропозицію, коли вони з Іринкою поїдуть до Італії до його мами…

Звісно, мені стало трохи шкода, що я на власні очі цього не побачу. Просто уявіть, наскільки ж романтична і незабутня пропозиція буде там, в Італії біля Колізею…

І ось день від’їзду настав, я з радістю відправила Ірусю в подорож. Очікування давалося важко, але я нічого доньці не казала, щоб не зіпсувати сюрприз…

І ось день, коли моя дочка мала повернутися з Італії настав. Настав той день, коли вона вже мала б показати мені каблучку, розказати про пропозицію в деталях…

Тож як тільки Іруся приїхала додому, я почала з нетерпінням питати: “Показуй, показуй”… Донька подивилася на мене з нерозуміння, тоді я побачила, що на пальці нічого не було…

Як вже потім я дізналася, що Іра і Арсен дуже посварилися перед посадкою на літак, та і в самому літаку суперечки не вщухали…

Можливо через це хлопчина і не зробив пропозицію… Хоча для мене це стало дивним, все-таки всі три роки було в них в стосунках все добре, можна сказати, навіть ідеально…

Знаєте, ось тепер я не знаю, що робити… Доця образилася на Арсена через те, що він не зробив пропозицію… Мені здається вони можуть розійтися.

Але така хороша пара була б, якось не хочеться, щоб донька втрачала свою, можливо, долю. Але і не хочеться, щоб потім вона мене звинувачувала або в тому, що я підштовхнула її до життя з Арсеном, або в тому, що я все бачила і нічого не зробила…

Що мені робити в цій ситуації?

Автор – “АанГа”

Редакція може не поділяти думки авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації в матеріалах із посиланням на зовнішні джерела. Роміщення цієї публікаці на інших сайтах без відкритого активного посилання на LikeMe заборонено.