Ми з чоловіком і двома дітками живемо у Львові. Довго орендували квартири, бо мріяли про свій будинок у передмісті.
5 років тому наша мрія нарешті здійснилася – ми придбали в Брюховичах будинок, але ще ще два роки робили ремонт і рік тому нарешті переїхали.
Чоловік мій працює в рятувальній службі, я вчителька, у нас підростають двійко дітей-підлітків. Словом, ми стандартна сім’я.
Мої батьки живуть в селі, а мама мого чоловіка Миколи – у Львові в квартирі.
Треба сказати, що свекруха зі свекром розлучилися пів року тому. Все банально: свекор пішов до молодшої, якоїсь там колежанки з двома малими дітьми. Буває.
Але мама чоловіка Елеонора не надто засмутилася. Я думаю, у них там давно було не все гаразд і кожен вів своє особисте життя.
Тому свекруха, як тільки з її квартири здимів чоловік, вирішила згадати молодість і пожити для себе на широку ногу. Вона має такі можливості: працює в дуже відомому готелі Львова старшим адміністратором.
Мені Елеонора Львівна сама хвалилася, що і на йогу пішла, і у фітнес зал, і на побачення активно ходить – залицяльників вистачає.
А ми що – ми тільки за, жінка вона доглянута, видна, ледь за 60 років. Але от що вже стосується мого житла – тут я вже вибачте хочу якоїсь приватності і поваги.
А вийшло ось що. І от я тепер і не знаю, чи впускати ще свекруху в нашу оселю і чи показувати все це чоловіку.
Дома нас не було тиждень – їздили в Карпати, чоловіку-рятівнику нарешті 10 днів відпустки дали.
Ключі від будинку дали свекрусі, яка щойно розлучилася. У мене повно квітів і ще рибки у нас – мав хтось це все трохи доглядати.
Подруга мені за тиждень до відʼїзду порадила тихенько поставити камеру в будинку, бо у неї був неприємний випадок, коли сестра чоловіка, її зовиця, яку вони попросили стежити за квартирою, влаштовувала вечірки за їх відсутності, при чому не тільки на кухні, а й у спальні моєї знайомої.
Наша мама виявилася не надто кращою. Справа в тому, що я поставила дві камери, навіть чоловіку нічого не сказала – вони такі маленькі і ніхто навіть не здогадається, в яких місцях.
Одна при вході, інша в основній найбільшій кімнаті, яка є прохідною і в принципі зрозуміло в які кімнати і хто заходить-виходить.
От ми повернулися, і наступного дня, коли чоловік був вже на роботі, а діти в школі, я вирішила подивитися, що ж відбувалося за нашої відсутності.
Майже те саме, що іі моєї подруги! Ось свекруха в перший же день нашого відʼїзду з трьома подружками пʼє ігристе з тортом і потім каву на моїй терасі. Затишно так сидять, воркують, таро розклали.
Прибирала після них наступного ранку якась жіночка, видно працівниця клінінгу, якій заплатила Елеонора Львовнва. Та й таке.
А потім щодня дорога моя свекруха приводила чотири дні підряд в наш будинок кавалерів. Різних, щодня нового. Ото популярна жінка, ото яскраве життя!
А я ж навіть постільну не змінила першого дня. Як вам таке??? Я не знаю, що робити. Це ж не є нормально!
Єдине чого мені шкода- нормальних стосунків зі свекрухою, адже таке не часто буває.
А вони точно зіпсуються, якщо я скажу про камери і висловлю їй все, що про це думаю.
Але мені дуже цікаво, чому вона водила їх усіх до нас? Не хотіла світити свою квартиру малознайомим чоловіком? А наш дім – можна?
З подругами більш зрозуміло – у нас місця вдосталь, тераса, альтанка, гойдалка. Але ж могла би хоч спитати! А то – кремінь, на обличчі жодна емоція не видає, що обманює нас.
Якби ви вчинили? Зізналися про камери і сказали б все, що думаєте, свекрусі? Чи мені краще вже мовчати, щоб не псувати взаємини з мамою чоловіка?
Автор – Олена Жасминова
Фото – авторське.