У затоці Абу-Кір, неподалік від гирла Нілу, підводниками було виявлено торгове судно древніх єгиптян, Примітним у цій історії є те, що саме існування такого виду кораблів історики століттями ставили під сумнів. Про це пише Файна сторінка.
Перша згадка судна оригінальної конструкції, що її місцеві жителі називали “баріс”, зустрічається ще в “Історії” Геродота, який побував в Єгипті в V столітті до нашої ери.
Давньогрецький історик досить докладно описав будову дивного корабля, однак речових підтверджень його словам до останнього часу не було.
Однак встановлено, що знайдене археологами стародавнє судно, вік якого оцінюється приблизно у 2 500 років, і є легендарний баріс.
Монографія єгиптолога вийшла у видавництві Оксфордського університету.
Дерев’яні цеглини
Місто Тоніс, відоме грекам як Геракліон (за легендою, саме там висадився Геракл), засноване близько 2 700 років тому і кілька століть залишалося найбільшим портом і торговим центром Стародавнього Єгипту.
Проте на сушу повільно наступало море, і приблизно до кінця VIII століття місто затопило остаточно.
Зараз Тоніс розташований на дні затоки Абу-Кір, приблизно у 2,5 кілометрах від берега, і прихований 10-метровою товщею води. Його руїни виявили лише в самому кінці XX століття, і велика їх частина не досліджена до сих пір.
Відомо, що в період розквіту Геракліону, близько 450 року до н.е., його відвідав давньогрецький історик Геродот, докладно описавши місто у своїй книзі.
Там, зокрема, описано і торгове судно під назвою “баріс” із вітрилами з папірусу, яке дуже здивувало “батька історії” своєю незвичайною будовою.
Судно було немов складене з довгих дерев’яних “цеглин”, скріплених мідними цвяхами.
“Коли таким чином побудують каркас корабля, то поверх кладуть поперечні балки. Ребер зовсім не роблять, а пази законопачують папірусом”, – розповідає давньогрецький історик.
Досить незвичайною була і система управління: “На судні робиться тільки одне кермо, яке проходить наскрізь через кіль. Такі судна можуть ходити вгору по річці лише при сильному попутному вітрі; їх буксирують уздовж берега”.
Далі Геродот детально описує механізм руху корабля й уточнює: “Таких суден у єгиптян дуже багато, і деякі з них вантажністю в багато тисяч талантів”. (Прим: талант — близько 26 кілограмів, цитати “Історії” – на основі перекладу Г.Стратановського).
Один із таких кораблів і виявили два з половиною тисячоліття по тому в затонулому порті в ході підводних археологічних досліджень.
Надійне джерело
З огляду на такий поважний вік — судно побудували між 664 і 332 роками до н.е., — воно дуже непогано збереглося: вціліло майже 70% корпусу.
Всього біля узбережжя знайшли рештки більш ніж 60 кораблів, але саме цей — номер 17 — привернув особливу увагу Олександра Бєлова з Центру єгиптологічних досліджень Російської академії наук.
Каркас судна нагадав йому будинок, складений з дерев’яних цеглинок. А через отвір в кілі проходило товсте кермо.
Бєлов регулярно їздить досліджувати Тоніс із самого відкриття загубленого міста в 1999 році.
Знову і знову повертаючись до знахідки й досліджуючи нові деталі, він все більше переконувався в тому, що “Корабель-17” – це описаний Геродотом баріс, тільки трохи більший — його довжина приблизно 28 метрів.
Послівний аналіз тексту й аналіз всіх фрагментів корпусу показали майже стовідсоткову відповідність структури судна давньогрецькому опису.
А це не тільки означає, що ми знайшли зниклий баріс, але і дозволяє стверджувати, що Геродот досить точно описував те, що побачив на власні очі.