Онуки ходили по хаті самі не свої, як і я, а невісточка так взагалі, загриміла в стаціонар. І все це перед самим Різдвом. Ось вам і “біленька”, геть розум у сина відібрала. Це ж треба було до такого додуматися – в хату, де жінка і діти, привести нову пасію. Закохався, хай йому грець. Я то швидко розігнала, зателефонувавши старшому сину. Але як тепер зробити, щоб невісточка, я якій я душі не чую, пробачила мого сина.
Ніколи і не могла подумати, що мій син таке втне. З чоловіком ми виховали трьох дітей.
Старший наш син Олег дуже вдало одружився, адже попав до заможної родини і має гарну і щасливу сім’ю.
Середуща дочка також вже заміжня, живе окремо в своїй з чоловіком квартирі у місті, а зі мною залишився жити наймолодший син Роман.
Виховавши трьох дітей, я важко працювала, бувши в молодому віці. Мій чоловік хоч і не опускався на дно, про те дуже полюбляв “біленьку”.
Часто в нас виникали і конфлікти і суперечки, та мої батьки мене так виховали, що покинути я свого Степана не змогла, так і тягнула все це на своїх плечах.
Тішила себе лишень думками, що скоро мої діти повиростають і стануть мені опорою і підтримкою в житті. Все чекала того моменту, коли вже мені буде легше.
А згодом? коли діти створили свої сім’ї, мені наче чогось не вистарчало.
Лише наймолодшого просила, щоб мене не залишав, а привів мені невістку, яку я буду дуже любити і у всьому їй допомагати.
Так Роман і привів до нас Галину, миле і скромне дівча, яке з першого дня виявилась роботящою і гарною господинею.
Потім у них народився син, а через два роки і внучкою мене порадували.
Я щаслива була біля своїх діточок жити. Чоловіка мого не стало, ще як перший внук народився, нехай земля йому буде пухом.
Про таку невісточку, як моя Галя, можна тільки мріяти, і господарська і шустра така, завжди і всюди встигає. Дуже балакуча і комунікабельна.
Поробили вони з сином такі гарні ремонти, що наш будинок і не впізнати.
Я дякувала, за таке щастя Богу, що хоч на старості поживу. Та як то кажуть, життя завжди повне несподіванок.
Старший внук вже навчається в п’ятому класі, як і внучечка, вже також школярка.
Галя працює вихователем у нас в садочку. А я на пенсії, готую смачні страви і балую своїх внучат смачною випічкою. Вже десь місяців зо три почала помічати за сином, що він щось почав частенько дивитися за “біленькою”.
Мала з ним і не одну серйозну розмову, та син доказував, що це так мусить по роботі бути, бо за “таким ділом” краще справи йдуть.
Та те, що нам Роман втнув перед святами, довело мою невістку до такого стану, що годі й описати. В приготуванні до свят ми всі були трохи заклопотані.
І в будинку слід генеральне прибирання провести, і вікна повимивати і постелі поміняти, а невісточка то кожен день на роботі. Та субота в неї вихідний, не знає бідна, за що має братись.
Та в цю суботу десь під вечір Роман прийшов із іншою жінкою і сказав, що вона житиме у нас у гостьовій кімнаті. Я спочатку подумала, що то якась знайома, яку потрібно прихистити на деякий час.
Тай зараз така ситуація, що багато переселенців, що не мають де жити. Та в моїй голові навіть думки такої не могло і бути, що мій син собі нову жінку до хати привів.
Ось вам і наслідки від біленької, яка затуманила розум моїй дитині.
Життя в нашій хаті стало таке, що на Бог боронить. Невістка вся в сльозах, діти не розуміють, що робиться, я сама місця в хаті не знаходжу. А потім Галя загриміла в стаціонар.
Звісно, що мій старший син і дочка вправили брату розум на місце. І ми ту фіфочку прогнали з нашої оселі. Та чи захоче Галина повертатись до нас, чи можливо пробачити такий вчинок мого сина?
Я не знаю, як все повернути назад, щоб ми знову змогли і надалі жити мирно і щасливо.
Галя і чути нічого про Романа не хоче, а я боюсь втратити таку дитину, яка стільки світла і тепла принесла з собою в мій дім.
Як допомогти дітям пережити ці важкі моменти і пробачити один одного?
Як допомогти їм почати життя з нової сторінки і вберегти від повторення схожої ситуації?
Автор – Успішна Емма