Олена складала залишки їжі по контейнерах і збиралася йти спати. Але Ігор, її чоловік, здивовано спитав:
— Олено, ти куди? А посуд мити?
— Завтра помию. Або ти сам, якщо хочеш, — відповіла Олена, втомлено зітхнувши.
Ігор обурився, адже гостювала його мама, і він не хотів, щоб вона побачила безлад.
— Я цілий день на ногах! Прибирала, готувала, ялинку вбирала. Хочеш чистий посуд? Знаєш, де мочалка, — додала Олена і пішла спати, не вступаючи в довгу суперечку.
Ігор теж не пішов на кухню, засидівся в інтернеті й ліг спати невдоволений.
Першого січня Олена прокинулась раніше за всіх. Замість миття посуду вона заварила каву й сіла почитати щось в інтернеті. Аромат кави підняв Ігоря, і, побачивши посуд у раковині, він буркнув:
— Ти досі не помила?
— Як і ти, — усміхнулась Олена, запропонувавши йому каву.
Коли до кухні увійшла свекруха, Ігор готувався до докорів, але мама його здивувала.
— Оце картина, яку я завжди хотіла побачити, — сказала Тетяна Сергіївна, дивлячись на раковину. — Як я ненавиділа мити посуд після свят! А твій батько наполягав на цьому. Ми навіть сварилися через це.
Ігор дізнався, що любов до ідеальної чистоти в батька йшла від бабусі, і це часто створювало напруження в їхній родині.
— Олено, молодець, що залишила все на ранок! І ти, Ігоре, добре, що не чіпляєшся, — додала свекруха.
— Ага, не чіпляється, — подумала Олена, але промовчала.
Тетяна Сергіївна запропонувала Олені піти дивитися телевізор і залишити посуд на Ігоря.
— Чудова ідея! У тебе чудова мама, Ігоре, — засміялась Олена і вийшла з кухні разом зі свекрухою.
Ігор залишився наодинці з раковиною й подумав:
— Чого я взагалі почав цю розмову?
Так і з’явилася у їхній сім’ї традиція: після свят посуд завжди мив чоловік. Життя не завжди справедливе, чи не так?