Олег – учень одинадцятого класу, якого виховує батько після розлучення з дружиною. Тоді хлопчику виповнилось всього п’ять років. Мама забрала до себе молодшу сестричку Віку, а Олег залишився з батьком. З часом хлопчик втратив зв’язок із сестрою, коли їх матір вийшла заміж вдруге і переїхала до іншого міста.
Одного разу Олег почув, як батько розмовляв з другом про вдалий шлюб його матері й про те, як добре вона живе. Ці слова закарбувалися в пам’яті Олега, адже вони з батьком жили скромно порівняно з однокласниками, які мали модний одяг та дорогі телефони. Не зважаючи на насмішки однокласників, Олег не хотів обтяжувати батька і прагнув звернутися до матері за фінансовою допомогою. Однак він не знав адреси своєї матері.
Олег намагався домовитися з батьком про зустріч із сестрою Вікою, яку він не бачив багато років. Він сподівався отримати їх адресу і через сестру зв’язатися з матір’ю. Однак батькові не сподобалися ці розмови, і він сварив сина за це. Батько застеріг Олега від пошуків їхньої адреси й запідозрив, що той має приховані мотиви.
Не зважаючи на попередження батька, Олег залишався рішуче налаштованим покращити своє фінансове становище та возз’єднатися зі своєю родиною в майбутньому.
Після того, як батько насварив його за те, що він шукає матір, Олег не наважився знову почати цю розмову. Проте він продовжував мріяти про возз’єднання з родиною та пошуки сестри. Він знав, що не єдиний, хто бажає цього.
Одного разу, у звичайний шкільний день, Олег, як завжди, пішов до школи, але ввечері не повернувся додому. Батько занепокоївся, почав його шукати та навіть звернувся в поліцію, обдзвонивши всіх друзів сина і перевіривши лікарні, але безрезультатно. Цілий день минув без жодних відомостей про його місцеперебування, і батько був у відчаї.
Тієї ночі Олег тихо повернувся додому, геть виснажений. Він зі сльозами на очах просив у батька пробачення, обіцяючи більше так не робити. Обійнявши сина та витираючи сльози полегшення і радості, батько нарешті заспокоївся і вислухав його розповідь.
Олег намагався додзвонитися до матері, щоб попросити фінансової допомоги на купівлю одягу та модного телефону, оскільки однокласники сміялися з нього, що він найгірше вдягається і не має гарного смартфону. Щоб дістатися до будинку матері він попросився, щоб його підвезли, але щоб доїхати до вказаного місця коштів не вистачило. На щастя, він зустрів свого дядька Назара, який зміг переконати поліцію, що все гаразд і забрав племінника до себе.
Наступного дня батько відвіз сина в магазин і купив йому модний телефон у кредит. Олег був дуже щасливий, а його батько був вдячний за те, що хлопець повернувся цілий. Він зрозумів, що бажання його сина зрозумілі та розумні, і він буде підтримувати його всіма можливими способами.