Ну не розуміє мій чоловік, що він котиться на дно з неймовірною швидкістю. Я вже і так і сяк! Повторюю кожного разу, що через “біленьку” його батько в сорок два роки зі світу пішов. Але ніякі мої аргументи Василь слухати не хоче. – Схаменися, в нас двійко хлопців, які з тебе приклад беруть, Василю! – Та тому як горохом об стіну. Він для всіх добреньким хоче бути, а сім’я, так, обійдеться. Але ж раніше так не було. В нашій сім’ї був мир і спокій!
Стосунки з моїм чоловіком мене сильно виснажують, і я почала задумуватись, чи потрібні мені справді ці стосунки? Чи можливо варто задуматись про розлучення?
Зі своїм чоловіком Василем, ми одружені вже більше вісімнадцяти років. Не можу сказати, що все так погано було у нас в стосунках.
Так, з появою дітей, відносини між нами трохи змінились, адже мій чоловік, як виявилось, мамин синочок. Він звик що вся увага для нього, а тут я переключилась на дітей і напочатку були трохи між нами непорозуміння.
Але згодом все владналося і ми вдвох піклувались про наших синочків. Мій чоловік працював на підприємстві менеджером, а я вчителем у школі.
Життя пари сильно змінюється з появою дітей, ми вже більше не живемо в своє задоволення. А завжди на першому місці інтереси ваших дітей і ви вже заздалегідь будуєте плани про їх щасливе майбутнє.
Жили ми всі ці роки звичним і скромним життям. В нашій оселі панувала злагода і любов. Майже кожного літа ми старались возити наших дітей на море.
Так і не помітили, як наші хлопці повиростали. Обидвоє синів пов’язали своє життя із спортом. Старший у нас професійно займається паверліфтингом, а молодший ходить на бокс.
Все би було чудово, та мого чоловіка повисили на роботі до керівної посади. Всі ці зустрічі, часто навіть забирали в нього вихідні.
А потім я не помітила, як він все частіше почав заглядати до чарки.
В нас почались суперечки, часто назрівали бурі. А згодом і обіцянки чоловіка, що він виправиться і більше це не повториться. Та згодом картина не мінялась. Мого Василя все більше манила “біленька” до себе.
– У нас зростає два синочки! Василю, схаменися!
Та йому видно байдуже на нас. З кожним днем моє життя стає все нестерпнішим. Я, як жінка, втратила будь який інтерес до чоловіка.
Ніколи не могла б і подумати, що проживши з чоловіком стільки років в шлюбі, так сильно розчаруюсь у ньому.
Згодом дізналась, що батько мого Василя, в свій час теж мав такі захоплення, які його звели зі світу.
Невже, причина в генетиці і це вже не змінити?
Та якщо є хоч якийсь шанс врятувати Василя, я, як жінка і мати двох його дітей, хотіла б скористатись ним.
Можливо в когось був схожий досвід і ви маєте для мене дієву пораду?
Я наперед вдячна вам.
Автор – Успішна Емма