Ну не можу я бути вірною, така в мене натура. Другий шлюб, щасливий, дитина і від першого чоловіка є, і від другого. В цілому все добре і я задоволена своїм грішним життям.
Але справа в тому, що мій нинішні чоловік досить суворий і дуже ревнивий, тому я дуууже обережна. Ніколи він нікуди не їхав – а тут відправляють його раптом у відрядження на цілий тиждень.
А мені якраз юрист знайомий цілий рік приділяв увагу, та й мені він подобається давно. Ну й запросила я його до себе на вечір, на романтичну вечерю (дітей до мами відправила заздалегідь).
Так ось, все гарно, цікаво спілкуємося, плавно переходимо до діла. Через кілька годин вся квартира догори дном, одяг розкиданий по підлозі рівним шаром від ванни через зал до спальні і все таке. Час – одинадцята вечора.
І раптом лунає дзвінок мого мобільного. Дзвонить мій чоловік.
– Мила, це великий сюрприиз! Я біля під’їзду, відчиняй! У мене відрядження зірвалося!
Я з юристом у повній прострації! Давай бігати збиратися — та де там! Все розкидано, він шкарпеток знайти не може, я давай все з підлоги прибирати, бігаємо-гасаємо із витріщеними очима.
І тут за 30 секунд лунає другий дзвінок. Я беру трубку, але вже ні говорити ні дихати не можу, а там – голос чоловіка:
– Мила, та я пожартував! Звичайно ж я у відрядженні! Добраніч! Солодких снів!
Ох, туди ж його! Словом, живеться мені зовсім не скучно. Але життя одне і кожен з нам може жити його так, як вважає за краще.
Всім добра, миру і радості в кожному дні – попри все.