Ні мама ні свекруха не хочуть увійти в моє становище. Вони роблять те, що самі вважають за потрібне. Недавно мама принесла мені відро огірків для закруток. Я всю ніч з тою консервацією провела. Не обійшлось без образ і сліз. Просто мені є чим зайнятися, в нас з чоловіком троє дітей. Одного разу дійшло до того, що чоловік свою і мою маму виставив з торбами за двері. Але їх нічого не ображає. В цих людей немає “стопу”, а все тому, що і я і чоловік у батьків єдина дитина
Моя мама і свекруха нам з чоловіком сильно заважають. Наприклад, недавно вони почали разом без дозволу прибирати на моїй кухні, або переставили посуд з полиці на полицю, або купили тарілки та рушники для нас з чоловіком.
Вони ніколи навіть не питають моєї думки. Вони купують розвиваючі іграшки для дітей, вони купують одяг для мого чоловіка (бо я не встигаю), вони приносять нам їжу та пиріжки, вони приносять мені врожай з городу, тож я повинна консервувати і робити те, що мені не подобається і робити це по ночах, бо вдень не встигаю.
І мама і свекруха напікає по кілька кілограмів печива, хоч заздалегідь я говорю їм, що не потрібно. Коли у дітей день народження, вони повинні пекти торти, а не я…
І вони теж постійно обговорюють за моєю спиною, що діти повинні вміти на свій вік, а що ще не вміють (горщик, шнурки).
Може здатися, що я невдячна, але мені вже за тридцять, у нас з чоловіком троє дітей, я з ними вдома, кожен день готую, часто печу (в тому числі печиво і пиріжки), а одяг мій чоловік воліє купувати сам.
Спочатку ми намагалися домовитися, чого ми хочемо і чим вони нам справді допоможуть, але вони ніколи нас не слухали і завжди приносили інші речі.
Ми вже кілька разів повертали їм їжу і ще якісь покупки, один раз чоловік виставив їх за двері разом з речами (буквально), але нічого не допомагає. Але навіть таке ставлення до мами і свекрухи їм не псує настрій. Їх не можливо образити.
Спочатку я намагалася сприймати це як допомогу і доброзичливість, але вже не можу. Чи можете ви порекомендувати якесь гідне рішення для нас. Ми не хочемо з ними сваритися, але щоб вони не переходили межу дозволеного.
Ми з чоловіком єдині діти у своїх батьків, ось вони нас і оберігають. Але нам їх забагато…
Тільки як це дати їм правильно зрозуміти?