Я сказала дітям, що дам гроші їм на будівництво лише тоді, коли побачу, яку суму їм виділять мої свати. Бо якось не чесно виходить. Як грошима допомогти, то вони не мають як, як “привіти” з Туреччини чи Болгарії висилати, то на раз-два.
– Ой, мої золотенькі, – голосила сваха до онуків, коли приїхала з десятиденного відпочинку з-за кордону, – Дивіться, яка бабуся засмагла. А ось і сувенірчики. Прикріпіть на холодильнику, може на другий рік і ви поїдете. А ви, свахо, не заздріть, а збирайте гроші і гайда з нами на відпочинок. Сім’ями буде веселіше. Чи не так?
Ми б з чоловіком гайнули не те що в Туреччину, а відразу й на Мальдіви, але ми в першу чергу думаємо про дітей, щоб їм легше жилося.
Сваха, як я розумію, думає, раз її дочка заміж вийшла, то тепер її чоловік повинен забезпечувати.
Але де наш Арсен таких грошей набере?
Ми з чоловіком і так багато зробили, ми купили і подарували молодим однокімнатну квартиру.
Так, потрібно було робити ремонт, але це вже не такі гроші коштує, як покупка. Сваха тільки після ремонту зі сватом обійшли квартиру, і сказали, що якби вони купляли, то б зразу шарпнулися на двокімнатну.
– А як діти підуть, де ви жити плануєте?
– А ось ви свахо і придумаєте де, – хотілось мені сказати, але я на силу стрималася.
Так і живуть молоді в цій квартирі вже шість років. Двійко діточок є. Ми онуків провідуємо, чим можемо допомагаємо, ну а свати лише привіти передають. На інше в них грошей немає, бо вони їх по курортах тринькають.
А недавно син з невісткою були в нас в гостях і зізналися, що нарешті вони купили ділянку і планують зводити будинок мрії.
– Може, ви з татом нам на почин щось підкинете, сказав Арсен.
А я якраз “накручена” була, бо тільки перед ними стрічку у фейсбуці гортала і бачила в сторіс сваху свою. Вони знов на курорт чкурнули. Це вже їх друга поїздка за рік.
Я глянула на невістку і сказала, що дам таку ж суму на будівництво, як і мої свати, навіть трохи більшу.
Діти знітилися і без настрою пішли до себе.
Мені шкода дітей, я хочу їм допомагати, але і хочеться, щоб і свати брали якусь в тому участь. Та я б також з радістю на курорт поїхала, але якось совість не дозволяє, поки діти в тій однокімнатній тісняться.
Ну хіба ж я щось зробила чи сказала зле?
Автор – Карамелька