Ми з чоловіком Станіславом три роки вже були одружені і дуже хотіли діток. Та лелека все нас оминав. Я так засмучувалася, що Стас вирішив подарувати нам відпочинок в Карпатах – щоб розвіяти мене і відволікти від цих думок.
Не знаю, чому ми цього не зробили раніше! Бо сталося диво і зараз, у свої 32 роки, чекаю двійню! Зараз 5-й місяць, очікування проходить, щиро кажучи, тяжко.
Я хоч і не працюю, але з усіма домашніми справами не справляюся. Чоловік допомагає, але все одно не може встигнути паралельно з роботою, а відпустку він зможе взяти тільки коли я буду на 9-му місяці.
Словом, моя лікарка порадила знайти когось, хто допомагатиме з домашніми справами. Я розповіла про цього мамі і свекрусі Тамарі Романівні. Мама сказала що це хороша ідея, а свекруха – свекруха взяла та переїхала до нас. І тут почалося.
Вона готує гору жирної їжі, яку я їсти не можу. Свекруха викинула нашу з чоловіком постіль і сказала, що вона все одно була не якісною.
А знаєте, що найгірше? Вона постійно п’є каву з корицею, а мене дуже нудить від запаху кориці. Ми багато разів просили її перестати це робити, але вона щоразу відповідає:
– Нічого, переживеш.
А вчора приходжу додому від лікаря, а вона мало того, що знову заварила цілу каструлю цієї кави, то ще й запалила ароматні свічки. Із запахом кориці, так. Як я на неї репетувала!
Потім я, правда, заспокоїлася і сказала їй, щоб збирала речі, мовляв, чоловік відвезе її додому, як повернеться з роботи. Подзвонила Стасу і сказала, що я більше так не можу. Або його матуся, або я.
Також я сказала, що вона жодної краплі нам не допомагає: до домашньої роботи вона взагалі ледь торкнулася, а готувати я все одно змушена для себе окремо.
Мама чоловіка, звісно, давай плакати, але я наполягала на своєму. Чоловік мене підтримав і відвіз її додому, а мені довелося ночувати в готелі, поки будинок не провітрився від запаху кориці.
А сьогодні зателефонували свекор і зовиця і такі моралі мені почали читати! Я поставила їх на беззвучний і сіла в тиші і з задоволенням снідати.
Фото – авторське.