Знаєте, я виросла у досить бідній родині, ніде не була ні в дитинстві, ні в дорослому віці. Я не кажу про закордон – навіть України толком не бачила.
І це не дивно. Справа в тому, що я з багатодітної родини, нас у батьків четверо. Ми з села, жили батьки завжди зі свого господарства переважно. Їсти і вдіти ми завжди мали, але не більше.
Я завжди хотіла вчитися й вирватися з села, хоча й дуже його люблю. І у мене вийшло. Навчалася в технікумі в обласному центрі, потім влаштувалася на роботу, а там і Дениса зустріла. Закрутилося у нас і дійшло ось до весілля.
Не про такий початок сімейного життя я мріяла! Хоча весілля, треба сказати, у нас з Денисом було гарне. Скромне, людей не багато, часи зараз не ті, щоб натовп збирати. але все на рівні – ресторан, фотограф і зйомка.
Мої батьки подарували нам однокімнатну квартиру, оформлену вже на мене, а батьки чоловіка – гроші на весільну подорож в Карпати.
Ну як подарували – пообіцяли закинути на карту 50 тисяч гривень. І ось тут виявився подвох.
Після того, як ми побралися, минуло два тижні. Вчора моя новоспечена свекруха зі своєю молодшою донькою прийшли до нас в гості на вечерю. Я підготувалася – качку запекла, яку мама з села привезла, яйця нафарширувала – це я таку закуску смачно роблю, свекрусі дуже подобається. стушила картоплю, салатиків зробила і наполеон до чаю спекла.
Сидимо, значить, вечеряємо, вони хвалять мене як господиню, хвалять квартиру, яку я від батьків отримала. Правда, свекруха не змовчала, що однокімнатна для молодої родини – замала. Дякую чоловіку, заступився, сказав, що на більшу ми самі заробимо.
А потім свекруха така й каже:
– Я знаю, що ми ще подарували вам подарунок, не переживайте, не були. Але є одна умова. Дамо гроші, тільки якщо ми з вами поїдемо в тур Карпатами. Ми з батьком і Сашенька.
Сашенька – це моя зовиця, молодша сестра Дениса.
У мене, коли я ці слова свекрухи почула, дар мови пропав. В сенсі – з нами? навіщо вони мені в першій поїздці з коханим чоловіком? Ми у відпустці два роки не були, і ось тепер випала нагода її взяти, плюс свекри у весь голос в ресторані оголосили, що дарують нам на цю подорож гроші.
Але навіщо нам ще батьки Дениса й його сестра? Це ж наша весільна подорож! Поки ми сиділи за столом, я ні слова не проказала більше, а Денису сказала потім, що якщо поїдуть вони – я лишаюся дома, такий формат відпочинку мені не цікавий.
Він образився і сказав, що я не права. що його батьки не так часто відпочивають також, плюс – вони дають кошти.
Але ж мої батьки не прийшли жити самі чи не підселили когось до нас в квартиру, яку мені подарували! А ці вигадали нісенітницю. Ну їдьте собі самі, навіщо з нами??? Словом, найшла коса на камінь і стався конфлікт. Денис хоче, аби я погодилася їхати в компанії його батьків і сестри. Я проти категорично, і грошей їхніх не хочу.
Підкажіть, будь ласка, як мені бути. Вони всі дуже хороші люди, але мені хочеться поїхати тільки вдвох, без решти родичів! Я сказала, що весільна подорож лише один раз у житті, що всі разом ми зможемо поїхати відпочити і наступного року, а у весільну подорож з батьками не їздять.
Але мій чоловік просто не зміг сказати їм “ні”, і каже, що нічого страшного в тому, що вони не поїдуть з нами. Мої мама і тато, наприклад, розуміє, що молодятам хочеться побути вдвох, хочеться романтики, тож підтримують мене.
А як цим пояснити, щоб не зіпсувати стосунки? Чи я не правий у цій ситуації? Поділіться своєю думкою. Я дуже засмутилась і чекаю слушних добрих порад. Дякую всім!