Один із звільнених з полону українських моряків, старший матрос катера “Нікополь” В’ячеслав Зінченко після повернення додому розповів, як його з командою захопили росіяни. Про це він повідомив в інтерв’ю LB.ua.
“У мене спочатку було відчуття, що поїздка не вдасться. Не знаю, як пояснити, але з огляду на війну в країні, те, що Росія регулярно діє не за правилами, я розумів вже на борту, що не вибратися ніяк. Ми були маленькою мішенню проти великої кількості кораблів і військових катерів прикордонної ФСБ Росії”, – розповів Зінченко.
На питання про те, чи є у моряка образа на те, що сталося, він відповів, що вже немає, і що її не було з самого початку.
“Її і з самого початку не було, це було більше самокопання, ніж агресія. Не можна звинувачувати у всьому керівництво, ми люди військові і дотримуємося своєї присяги. Але, звичайно, було спочатку почуття, що я б міг бути зараз вдома, а не в маленькій камері – 5 на 5, – де за тобою спостерігає вебкамера і ще й наглядач через вічко”, – розповів Зінченко.
За його словами, те, що трапилося допомогло переосмислити свободу і цінність рідних.
“Я стільки теплих слів за життя, напевно, не сказав, як написав у тих листах за 9 місяців. Найболіснішим був ранок 29 листопада, коли нас посадили в літак із Сімферополя на Москву – нам одягли наручники в положенні назад (руки були за спиною), і очі були закриті”,– описав перші дні полону Зінченко.