Недаремно стільки анекдотів на тему свекруха і невістка. Я сама в невістках, скажу вам чесно, що не день, то новий анекдот.
Зі свекрухою ми хоч і живемо мирно, та завжди знайдемо чим одна одну “підколоти”.
З чоловіком ми коли побрались і він привів мене в невістки, відразу попередив, що мама добра жінка і має гарне почуття гумору.
Я завжди відчуваю, що свекруха на моєму боці, якщо і доходить в нас з Тарасом, так звати мого чоловіка, до суперечки, то ми з Марією Миколаївною завжди праві і правда на нашому боці.
Так і сьогодні хочу з вами поділитись однією історією із нашого веселого життя.
Ще на той час Марія Миколаївна, тримала порося. Кожного разу вона маринувала і коптила свою домашню шинку. Ох і смакота виходила по її рецепту. Та я в невістках і ще не знаю всіх правил.
Якось на сніданок Марія Миколаївна вирішила нам з Тарасом насмажити відбивних до картоплі, тут і я вже прокинулась на запах з кухні. Приходжу, а свекруха каже: “Досмаж тут відбивні, бо мені потрібно на трішки відлучитися” -, та я залюбки.
Дивлюсь, а поміж тими відбивними якісь м’ясні “хвостики” смажаться, вирішила я спробувати один, тай не помітила, як з’їла всі ті хвостики, ну такі вже смачні вони були, подумала, що це якісь обрізки з відбивних.
Та коли зайшла моя свекруха, дивно почала усміхатись. Сіли ми до сніданку, та й Тарас питає маму, де ті “проби” з шинки, потрібно знати, чи вона вже готова і чи чогось не бракує.
Ой, бачили б ви мої перелякані очі. Щоки горіли з сорому та Марія Миколаївна з усмішкою говорить: “Ой забула я геть за них, нічого будемо на обід їх коштувати”.
На сьогодні я мама чудового хлопчика Назарчика, і я дуже хочу бути такою свекрухою як, Марія Миколаївна.
А цікаво, які свекрухи у вас? Поділіться своїми веселими історіями з життя.
Чекаю вас у коментарях!
Автор – Наталя У.