Ми з моїм рідним братом абсолютно різні. Нам часто говорять, що ми зовсім не схожі та сумніваються у наших родинних зв’язках. Так вже склалося, що я брюнет з карими очима, у мене спортивна будова тіла. Степан же схожий на ботаніка, у нього блакитні очі та він худорлявої статури.
Попри те, що я гарніший за нього, дівчат у нього більше. Куди б ми не пішли, вони спочатку задивляються на мене, але спілкуються та закохуються у Степана. Чому так?
Якось я запитав у Степана в чому його секрет та брат просвітив мене.
По-перше, красивих хлопців дівчата уникають, бо вважають їх бабіями. Це стосується тих дівчат, яким подібні красунчики розбивали серце. Вони бояться знову відчути подібні негативні емоції.
По друге, деякі дівчата вважають себе недостойними такого красеня та бояться, що ти будеш гарніший за них.
А по-третє, ти не докладаєш зусиль для завоювання дівчини, оскільки робиш ставку на свою зовнішність, вважаючи, що дівчина сама повинна все робити.
Зі мною ж інша історія. Я знаю, що дівчата не заглядаються на мою зовнішність та роблю ставку на інтелект та харизму. За час спілкування з дівчатами я уже трохи зрозумів їх психологію.
Зі мною дівчина почуваються в безпеці, бо розуміють, що суперниць у неї не буде, оскільки я не виглядаю так, як ти та дівчата за мною не будуть бігати.
– Але ж я не бабій, – ображено сказав я.
– Я знаю, – відповів Степан, – але вони ж цього не знають. Маючи таку зовнішність, як у тебе, я б нею користувався. Тобі лише навчитися спілкуватися з дівчатами, гарно обіцяти там, ну не знаю, піди на курси пікапа, ти можеш мати їх сотню.
– Але ж я не хочу розкидатися порожніми обіцянками.
– Ну тоді я тобі нічого не можу порадити, чекай ту єдину, успіхів.