Ми з Юрою стали на рушничок щастя перед новим роком, але я вже на “прямій” до розлучення. Мене турбує свекруха, “пиляє” усілякими причіпками. Ні, тільки не подумайте, що ми живемо разом!
Ми з чоловіком живемо у квартирі свекрухи, а свекруха вийшла заміж і живе у квартирі свого другого чоловіка. Все в неї чудово, тільки чогось таки їй не вистачає. Ось вона і приходить до нас “розважатися”.
То після роботи забіжить до нас “на хвилинку” відвідати, чай попити, то у вихідні може з самого ранку припертися. “Ой, діти, я цибульку з петрушкою купляла недалеко від вас, ось і заскочила!”
Може прибігти о 9 або о 10 годині і починає голосити: “Яка невістка у мене ледача, спить до обіду, чоловік не годований, холодильник порожній, у квартирі повний безлад, рушники на кухні брудні!”.
Я кілька разів її просила не приходити так рано. Ми весь тиждень працюємо, піднімаємось дуже рано і у вихідні маємо право відпочити. Але її це не зупиняє. Вона каже, що має право до своєї квартири приходити, коли їй подобається. Має ключі.
Чоловік також просив не приходити, не лазити по холодильнику, не ритися в наших речах. Вона його взагалі не чує. Тут вона господиня і приходитиме тоді, коли вважає за потрібне.
І одразу ж наголошу, що в квартирі чисто.
Коли ми купили нові меблі до спальні. Вона влаштувала істерику, що ми бездумно витрачаємо гроші, а ті меблі були ще міцні. Ми купили холодильник та пральну машину – це погана ідея. І такі причіпки в неї не закінчуються.
Запропонувала чоловікові зняти житло та відв’язатися від свекрухи. Юра не хоче. Каже, що у цій квартирі є і його метри. А мені вже начхати на їхні метри.
Я хочу жити спокійно і у своїй квартирі і робити в ній все, що хочу, а не підриватися з півнями, не вислуховувати на свою адресу незрозумілі звинувачення та не звітувати за кожну копійку.
А нещодавно свекруха почала прати наш одяг, їй здалося, що я не вмію. Я, звичайно, розумію, що мій чоловік – її син, але це не означає, що вона може перерити весь кошик з брудним одягом, витягнути все і навіть шкарпетки, перебрати їх на дві купи, мої і чоловіка, і брудний одяг Юри випрати.
Запитую, навіщо вона це робить? Каже, що нічого поганого немає в тому, що мати пере одяг сина.
Я, виявляється, не так розвішую, не так прасую, не так складаю.
Не витримала і висловила свекрусі своє невдоволення її поведінкою.
Вона сказала, якщо мені щось не подобається, то двері не на замку і я можу зібрати свої манатки в сумки і йти на “свої хліба”. А вона поводитиметься у своїй квартирі так, як вважає за потрібне.
Зараз я не реагую на її поведінку, на її зауваження та випади на свою адресу. Юра намагається з нею якось розмовляти, переконує, що ми є самостійною сім’єю і живемо своїм життям, просимо маму не втручатися в наші стосунки. Але їй байдуже. Вона хоче бути потрібною, хоче допомагати єдиному синові.
Так і сказала, що не важливо, де ми житимемо. Вона нас скрізь відвідуватиме, бо всі невістки однакові й у них одне в голові, а син у неї один і він має бути доглянутий і нагодований.
Мене така поведінка свекрухи дратує. Навіть боюся уявити, що буде, коли народяться діти! От і думаю, може розлучитися поки не пізно? Хоча чоловіка дуже люблю, і це взаємно.
Може хтось порекомендує, як діяти в такій ситуації?