Я з міста, та мій чоловік з села і попри це ми щасливі разом.
Батьки Олега живуть в селі, хоча ми з ними не дуже підтримуємо спілкування. Моя свекруха на старість літ все пустила на самоплив. Світлана Миколаївна вже рідко прибирає, майже не готує, а до церкви, так взагалі не ходить.
Мою свекруху, як побачите два рази на рік у церкві, то будете мати удачу, бо й то не завжди є.
І я б ще розуміла, якщо б до церкви було далеко, але ж ні. До храму від дому свекрухи п’ять хвилин ходу, та вона все одно знаходить якісь відмовки.
То в неї справ багато, то її спина болить, то вона голубці готує, то якась цікава передача по телевізору йде і так весь час.
Хоча я думаю тут справа в бажанні, адже моя мама теж не молода, а в церкві кожної неділі буває.
Довгий час те, що свекруха не ходить до церкви, нам не чинило ніякої шкоди. Але все змінив один момент.
Світлана Миколаївна іноді приїздить до нас. А найбільше цієї зустрічі чекає наш синок Арсен. Частіше за все це буває на якість свята, або у вихідні. Цього разу теж не було виключення, бо моя свекруха приїхала до нас у неділю.
Приїхала вона якраз в той час, коли ми мали йти в церкву. Вже ми майже зібралися, але свекруха дуже обурилася тим, що вона в хату, а ми з хати “біжимо”.
Їй схоже не сподобалося те, що й онука забираємо.
Основною її претензією було те, що вона й так рідко приїздить, тож для такого випадку могли б ми до церкви й не піти.
З цього приводу зчинилася ціла “буря”.
“Що ти так до тої церкви всіх тягнеш? Тобі треба ти і йди. Я ось сина до храму не тягнула і нічого, нормальним виріс”, – раптом сказала мені Світлана Миколаївна.
Я такого не очікувала тож навіть на деякий час стояла, як вкопана.
А свекруха взяла і звернулася до малого.
“Арсенчику, а давай ми замість церкви підемо в кафе і потім в магазин, я куплю тобі іграшку, добре?” – лагідно і водночас єхидно сказала Світлана Миколаївна.
Свекруха почала дуже мальовничо описувати сину Арсенку, як вони можуть весело провести час у кафе замість походу в церкву. Зрозуміло, що малий після такого до храму йти не хотів.
Сина прийшлося відпустити зі Світланою Миколаївною і піти самій у церкву. Але весь час поки я йшла до храму то обдумувала сьогоднішній ранок і як можна було вчинити по-іншому.
Моя свекруха приїхала в гості, хотіла зробити сюрприз.
На додачу ще й потрапила в той час коли ми ішли в церкву. І замість того щоб разом піти в храм, вчинила “бурю” і налаштувала Арсенка проти церкви. Світлана Миколаївна й сама не ходить до церкви так ще й в нашу сім’ю з тим лізе.
Ось що я маю зробити, аби свекруха на голову не вилізла? А як би ви вчинили в тій ситуації?
Гадаєте в Світлани Миколаївни нормальна поведінка?
Автор – “АанГа”