Знаєте, мені завжди мама казала, що треба бути доброю до людей, і ця доброта, вона повернеться сторицею. Але, схоже, я переконалася у зворотньому.
Мені завжди було шкода інших людей, які потребують, а особливо, якщо це були старші люди, бабусі чи дідусі. От, і в нашому селі живе самотня бабуся Марія.
В неї раніше була донька, а вона ця донька на матір ніяк не зважає, нічого для неї не робить, переїхала собі за кордон. І все.
А бабця вже старенька, потрібна допомога по дому, а ще вона занедужала, тож потребувала фінансової підтримки.
Пані Марія завжди була дуже працьовитою жінкою, самостійно виховувала одну-єдину доньку, працювала на двох роботах, навіть і на якомусь заводі працювала, а потім ще й працювала по 12 годин на день, в пекарні.
Вона зовсім себе не жаліла, хотіла дати своїй доньці найкраще, а вона тепер навіть не згадує про матір. Марія ніколи не любила просити якоїсь допомоги, завжди покладалася лише на себе.
Навіть в похилому віці мені було важко вмовити їй на те, щоб я змогла їй допомогти.
Мені було важко пройти повз таку ситуацію. Та й до того ж я мала хорошу сторінку, де ми із дівчатами різні збори робили. Ось, і допомагали всім нужденним.
Тож я вирішила зробити там деякі відео про бабусю Марію, що потрібна допомога. Пані Марія знала, що я знімаю, але чи то я якось погано пояснила, чи то вона старенька і не до кінця зрозуміла.
Я ж то думала бабуся згідна на відеозйомку і навіть про це не переживала. Та й виставила я це все на сторінку, там пішов збір. Я думала, ось зараз ми її будиночок підремонтуємо і навколо дому все зробимо, і все буде добре.
А виявилося, що зовсім так не вийде. Звісно, добрі люди не проходили повз, скидали гроші. Але я і собі в думках не мала якось так обманути цю приємну пані.
Думала, ось на днях ощасливлю стареньку пані Марію. Тим, що вже збір закінчиться, і все буде добре.
Я думала, як все краще зробити, аж тут сьогодні за мою доброту приходить повістка до суду. Виявляється родичі бабці Марії, намовили її, що ніби я хочу відсудити в неї хату якимось тим збором, і зібрати потім.
І та бабця подала на мене до суду. Я взагалі була така розчарована, навіть не знаю, що мені робити.
я у відчаї. Хотіла як краще, а вийшло, як завжди…
Що мені робити?
Автор – “АанГа”