В соборі Івана Богослова на Мальті є скульптурна композиція, яка датується приблизно 1680 роком. В горішній частині композиції — бюст Великого маґістра Мальтійського ордену Ніколо Коттонера, а підтримують його дві мармурові фігури — запорозького козака та африканського невільника.
Після розгрому Запорозької Січі та окупації Правобережжя російськими військами, на початку 80-х рр. XVIII ст. за наказом цариці Катерини ІІ на користь Мальтійського ордену було вирішено комплекс спірних питань щодо власності лицарів у Речі Посполитій та на теренах України, адже орден існував тут більш ніж 200 років. Водночас було засновано Велике Польське пріорство у складі шести командорств. Засноване 14 грудня 1774 р, його існування було послідовно затверджено Польським Сеймом 18 жовтня 1776, папою Пієм VI, 26 вересня 1777 та Великим Магістром фра Еммануелем де Роганом 17 листопада 1777 р.
Мальтійський скульптор зобразив козака і невільника з алегоричною метою: африканець символізував покору, а запорожець був символом прагнення до волі…
В період розвитку Гетьманщини, розвивалися досить тісні зв’язки між Мальтійським орденом та Запорізькою Січчю. Хоча офіційно Мальтійський орден на українських землях з’явився 1609 року, контакти мали місце й раніше. Князь Дмитро Вишневецький, який організовував Запорізьку Січ, розбудовував її за зразком Мальтійського ордену.
Одним з підтверджень цьому є зображення мальтійських хрестів на козацьких корогвах та іншій атрибутиці, а також висічені з каменю мальтійські хрести на козацьких могилах.
З 1609 року на території сучасної України Мальтійський Орден мав Волинське пріорство, створене на землях князя Януша Острозького, який заповів Орденові свій маєток. Польський Сейм офіційно дозволив створення Волинського Пріорства.
Збереглися навіть перекази того, що на Мальті похований сам Юрась Хмельницький – той самий безталанний син гетьмана Богдана Хмельницького, який мав щасливі дні козакування у Суботові й Чигирині, монотонні дні чернецького життя у монастирях Корсуня, Умані й Трахтемирова на Канівщині й тяжку долю політичного в’язня у замку Мальброк Тевтонського ордену й у замку Семи веж у турецькому Константинополі…
ЯК УКРАЇНЦІ ОПИНИЛИСЬ НА МАЛЬТІ?
Одна із версій стверджує, що після морської перемоги мальтійців над туркакми, на турецьких галерах були знайдені заковані в залізо галерники з дивними зачісками – „оселедцями”. На запитання великого магістра, хто вони такі і чому носять на шиї хрестики, запорожці відповіли, що потрапили в полон ще десять років тому і з того часу гребуть на галерах. Великий магістр щедро обдарував козаків і відпустив їх „на всі чотири боки”. У відповідь запорожці попрохали залишитись у війську мальтійців.
Собор Івана Богослова на Мальті
Сліди козаків-запорожців простежуються й на Мальті та на першобатьківщині Орденського лицарства – в Єрусалимі, де у храмі Гробу Господнього й досі зберігається подарована гетьманом Мазепою чаша з чистого золота. Українських козаків добре знали й на самій Мальті. Був на острові гостем у Мальтійського Ордену й козацький отаман, староста Черкаський і Канівський Дмитро Вишневецький (Байда) – вивчав лад та устрій Ордену. Запорожці приїздили на Мальту й вивчати мальтійське військове мистецтво, натомість мальтійці приїздили на Запоріжжя вивчати козацьке – їм було чому повчитися одне в одного…
Єрусалимський, Родоський і Мальтійський суверенний військовий Орден госпітальєрів св. Йоана(італ. Sovrano Militare Ordine Ospedaliero di San Giovanni di Gerusalemme di Rodi e di Malta), також відомий як Суверенний військовий Мальтійський Орден (SMOM), є найстарішим римсько-католицьким духовно-лицарським орденом і вважається суверенним суб’єктом міжнародного права. Мета діяльності Ордену, відповідно до його чинної Конституції, – допомагати літнім людям, інвалідам, біженцям, дітям, бездомним, людям із невиліковними захворюваннями та хворим на проказу. Допомога надається на п’яти континентах світу, незалежно від раси чи релігії потребуючих.
