Коли я вперше познайомилася з Наташею, моє перше враження було на найкраще. Вона поводилася дуже самовпевнено та самовдоволено, постійно моргаючи очима та поправляючи волосся, мало звертаючи увагу на інших. Її надто довгі нігті дивували мене, і я задалася питанням, як вона задовольняє свої базові потреби. О днак, незважаючи на мої запитання у себе в голові, наш син Андрій був закоханий у неї. Навіть якщо я не могла зрозуміти його рішення, стало очевидним, що Наташа була людиною, яка віддає перевагу не працювати, та сподівається на допомогу інших.
Заради нашого сина і великої любові до нього, адже він єдина дитина у родині , що він обрав її, ми з посмішкою прийняли Наташу у нашу родину. Ми хотіли, щоб наший син був щасливий., ми навіть купили їм будинок на свої кошти. Наташа народила сина і перебувала у декретній відпустці. Проте, ми були дуже здивовані, коли ї х старшому сину виповнилося три роки, вона повідомила про свою другу вагітність. Мені здалося, що вона просто намагається втекти від роботи. Дякуючи Андрію, який заробляв непогані гроші, він зміг забезпечити її та їхніх дітей.
Але трохи згодом сталася трагедія – наший єдиний син потрапив у смертельну аварію, і він пішов з цього світу. Біль, який ми, як батьки, пережили, був нестерпний. Наші онуки залишилися без батька, а ми втратили нашого улюбленого сина. Наташа удавала, що вона також сумує та їй важко це сприйняти, хоча її зовнішність мало показувала, що вона дійсно у скорботі. Після того як не стало нашого сина вона почала одягатися більш відкрито та святково. Було зрозуміло, що вона шукала нового чоловіка, оскільки не могла обійтися без фінансової підтримки.
Протягом року чи півтори ми покривали всі фінансові витрати – комунальні послуги, їжу для дітей у дитсадку та школі, одяг для них. Навіть Наташа просила їжу, тим часом як сама ходила на манікюр та відвідувала косметолога. Але моє терпіння увірвалося, коли вона почала приносити дітей до нашого дому говорячи, що це тільки на декілька днів, але вони завжди залишалися на тиждень. Я припускала, що вона знайшла роботу, але виявилося, що, швидше за все, знайшла нового чоловіка. В результаті мій чоловік і я прийняли рішення припинити давати їй фінансову допомогу. Тепер ми будемо особисто забезпечувати потреби наших онуків, а Наташа повинна самостійно дбати про себе. Шкода, що Андрюша більше не з нами і обрав дурну дружину.