Тристалітній геополітичний міхур, що закономірно лопнув трохи більше 100 років тому, а потім стараннями більшовиків залатаний і натягнутий на значну частину Євразії, подарував “російській імперії” в її комуністичній та пострадянській реінкарнації ще близько 100 років, але не зміг врятувати міхур від свого масштабного фіналу.
Про це в соціальній мережі Фейсбук пише Роман Комиза, повідомляє Файна Сторінка.
Це неминуче поставить перед істориками не такого далекого майбутнього одне просте запитання: що це було? Чи був хлопчик, тобто це була взагалі імперія? До речі, багато сучасників вже цілком справедливо називають Росію недоімперією. Щоправда, швидше відчуваючи це інтуїтивно, а не намагаючись пояснити.
Спробую допомогти їм.
Світова історія знає багато прикладів того, як одні імперії змінювалися іншими, а також різні імперії в один і той же час співіснували одна з одною. З точки зору внутрішньої логіки всі імперії влаштовані приблизно однаково: центр експлуатує периферію, встановлює правила і контролює внутрішній обмін. Але з погляду логіки зовнішньої взаємодії, їх можна розділити на СПРАВЖНІ ІМПЕРІЇ і ті, які тільки виглядають як «імперії», наслідуючи їх у формі, але абсолютно не відповідаючи їхній природі по суті, як і будь-яка інша підробка, тобто ІМПЕРІЇ ФЕЙКОВІ.
У справжніх імперіях периферія насамперед використовується для отримання сировини та дешевої робочої сили. У центрі все це перетворюється на кінцевий продукт, де він, як правило, приростає у вартості, піддаючись якісному переділу, заснованому на більш досконалому технологічному розвитку, і лише потім, перетворившись на товар з вищою додатковою вартістю, бере участь у глобальному обміні.
На відміну від перших, фейкові імперії, а точніше їх центри, фактично виступають у ролі посередника між своїми ж околицями та епіцентрами світової економіки. Таким чином, вони лише викачують з периферії трудові ресурси та сировину для того, щоб зрештою, не виробляючи, власне, жодного продукту (або виробляючи продукт з низькою додатковою вартістю), вивести на експорт досить вузький сегмент проміжних товарів, затребуваних на світовому ринку лише тому, що попит на ці товари забезпечений потребами справжніх імперій, які і виробляють кінцевий продукт.
У цьому полягає принципова різниця між імперіями різних типів. Коли кажуть, що будь-які імперії щодо багатьох речей діють як руйнівник, це правда. Але справжні імперії, руйнуючи ще й творять, створюючи новий продукт, генеруючи, а чи не просто ретранслюючи нові цінності. Фейкові не створюють нічого! Вони існують і розвиваються виключно як паразит, який експропріює ресурси та поглинає народи, залишаючи після себе лише спустошення.
Після подій, запущених у лютому 2022 року, сповзання російського міхура з цієї значної частини Євразії практично невідворотне, нові розриви неминучі, а подальше латання неможливе. З однієї простої причини: імперське паливо скінчилося – латати ідеологічно більше нема чим!