В пісках Саудівської Аравії, на західному краю пустелі Ан-Нафуд, на існуючому вже тисячі років торговому шляху з півночі на південь знаходиться великий оазис Тіма, або Тайму. Цей оазис – дуже древній, під ім’ям «Тіама (т)» він згадується ще в ассірійських табличках 8 століття до нашої ери. Згадується він також і в Біблії, в книзі пророка Єремії. Це місце приваблює до себе як археологів, так і численних туристів.
Одна з найзагадковіших пам’яток Тими – це скеля Ан-наслаа, величезний шматок вапняку, розрізаний навпіл – причому щілину між половинками скелі ідеально тонка і рівна, як ніби невідомий гігант розрізав її тонким лазером! Назва скелі – арабська, і означає чи то «камінь потомства» (hajaru nnaslaa), то чи «камінь леза» (hajaru nnaṣlaa).
Людям ця скеля відома з глибокої давнини (на ній є навіть малюнки і написи, яким більше двох тисяч років), але ось походження цього розрізу (або розколу?) До сих пір викликає запеклі суперечки вчених.
Одні стверджують, що це всього лише гра природи, одна з химерних форм, народжених вивітрюванням, як знамениті «кам’яні гриби» в Приельбруссі або в єгипетській пустелі. Інші вказують (цілком справедливо), що в світі немає жодного іншого такого великого шматка вапняку з подібною тріщиною природного походження.
Не варто думати, що абсолютно прямі лінії є чужі для природи геології. Наприклад, сланцеві або вапнякові породи часто утворюють ідеально рівні, як по лінійці прокладені «шари» – і легко розколюються на тонкі плоскі плитки. Інший приклад – природні кристали мінералу піриту (сірчаного колчедану), що мають ідеально рівну кубічну форму.
Однак матеріал скелі Ан-насл – зовсім не пірит, та й «розріз» в ній зроблено якраз не вздовж осадових шарів, а поперек, строго перпендикулярно, це добре видно на фотографіях!
Але якщо це не гра природи, то що тоді? Чи може це бути справою людських рук? Розпиляти вапняк дисковою пилкою цілком можна, але якої величини повинна бути дискова пилка, здатна розпиляти шматок скелі такого розміру? Легко напрошується другий варіант – це різка потужним лазером. Але про які гігантські дискові пили чи потужні лазери може йти мова, якщо каменю багато тисяч років? А розколоти величезну скелю простим мідним (або взагалі кам’яним!) Рубилом і дерев’яною палицею – ось це вже точно на правду зовсім не схоже! Простіше повірити в вивітрювання … Залишаються ще зовсім вже фантастичні варіанти із залученням невідомих нам високорозвинених цивілізацій – атлантів, лемурийців, інопланетян… Так чи інакше, стародавня загадка скелі Ан-наслаа досі чекає своєї розгадки..