Як стало відомо, план із захоплення України на замовлення путіна “клепали” у ФСБ, звісно, що без залучення ГРУ не обійшлося, але основу стратегії розробляла саме ФСБ.
Гучний катастрофічний провал цьогоплану призвів до того, що станом на сьогоднішній день рівень довіри і взаєморозуміня між цими службами і самим путіном м’яко кажучи паршивий.
Про це роповів журналіст-розслідувач Bellingcat Христо Грозєв
Він отримав відомості, що масштаб вербування у ФСБ був “індустріальний”: рекрутингом та кураторством агентів займалося понад 120 офіцерів. Якщо кожен із них “вів” 5-10 агентів, то “можна припустити, що на обліку у п’ятої служби стояли понад 1000 українських агентів впливу”.
Власне на основі цієї схеми п’ята служба ФСБ і “клепала” план Путіна по захопленню влади зсередини.
Тоді всі голубі мрії рашистів здавались їм реальністю тому дішли висновку щодо можливості військового вторгнення у форматі бліцкригу:
“Вони ж і звітували про політичну нестабільність влади та підвищення протестних настроїв в Україні, та про готовність значної частини суспільства прийняти чи принаймні змиритися з новою владою, приведеною з Москви”.
ГРУ у свою чергу створювало власну паралельну мережу п’ятої колони
“У ГРУ було до 40 осіб, хто працював ексклюзивно за українським напрямом, – вважає Грозєв. – Але там немає такого чіткого розподілу роботи, як у ФСБ, і їх перекидають з одного проєкту на інший у міру актуальних завдань. Наприклад, відділ 29155 – приблизно 50 осіб, які раніше займалися здебільшого диверсіями та вбивствами в Європі – зараз займаються лише Україною. Швидше за все, так і з іншими відділами”.
Грозєв уточнює, що під ГРУ було до 100-300 агентів.
“На початку війни переважна частина цих агентів впливу не пішла на пряму співпрацю зі своїми кураторами”, – стверджує він.
Грозєв розповідає про випадок, коли ГРУ викрало і стратило в РФ на військовому полігоні в підмосковному Сенежі свого агента-ренегата із СБУ – причому публічно, щоб чутки про страту поширювалися і були попередженням для інших. Ім’я цього агента Грозєв не назвав.
“Щодо Служби зовнішньої розвідки інформацією не володію в деталях, але їхня роль у неадекватному прогнозуванні реакції на агресію всесвітньої спільноти точно була вирішальною… Є індикація, що довіра до Наришкіна втрачена”, – упевнений розслідувач.
Процес втрати довіри Путіна до п’ятої служби ФСБ незворотній, і їхня роль тепер дуже обмежена, каже Грозєв. ГРУ не мало такого провалу в інформації, тому “їхня роль підвищена в останні місяці”. “Спостерігається ситуація, дзеркальна війні 2014 року, коли ФСБ виграло у ГРУ довіру Путіна після початку вторгнення на Донбас”.