Марійка завжди захоплювалася своєю матір’ю. Вона дуже любила свого чоловіка, поїхала за ним в місто з двома дітьми, залишивши хату та господарство. Спершу сім’я винаймала житло, а згодом трішки назбирали грошей й купили однокімнатну квартиру. Працював чоловік на хорошій роботі та з й роками купив просторе житло. Все було добре, поки батько однієї ночі не повернувся додому без куртки.
– Васю, та хто ж з тебе посеред ночі куртку зняв? – питала мати.
Батько почав розповідати, що пізно повертався з об’єкта, як раптом на нього напало троє невідомих. Зняли куртку, а там ще й гаманець був, телефон…
Біда, та й годі. Чоловік якраз отримав зарплату, сім’я залишалася без копійки. Взяли трішки грошей з тих, що відклали на “чорний” день. Той місяць обмежували себе у всьому та чекали наступної зарплати. Через місяць ситуація знову повторилася. Цього разу вкрали гаманець біля магазину.
– Як ще раз прийдеш без зарплати – в міліцію піду! Тих злодюг скрутять в баранячий ріг!
З того часу став батько повертатися пізно з роботи. Приносив інколи біжутерію, лаки, помади. Матір дивувалася, звідки він це все брав, а той каже, що йому подарували. З того часу почалися вдома сварки. Батько перестав приносити зарплату, а з часом і речі з дому стали пропадати.
Втомившись від цього, мати вирішила піти до Василя на роботу. Думала, домовиться, щоб їй видавали хоч якусь частину чоловікової зарплати.
– Ірино Петрівно, а Василь Дмитрович уже пів року як звільнений з роботи…
Вона була шокована. Куди ж він ходить з дому щодня. Вирішила за ним прослідкувати. Дала вранці йому з собою обід, а сама тихцем слідом. Привів її чоловік… в казино. Тоді стало зрозуміло, куди він виносить все з хати.
Мати тоді цілу ніч сварилася з батьком і поставила перед ним умову: або сім’я, або казино. За тиждень, так і не дочекавшись змін, виставила чоловікові речі з хати.
З того часу мати завжди говорила Марійці, щоб пильно придивлялася до хлопців, щоб ті не мали шкідливих звичок та не були азартними. Коли у неї з’явився хлопець, матір одразу поцікавилася, чим він захоплюється.
– Люблю висоту. У гори з друзями ходимо, на різні висотки вибираємося, хто перший вилізе вгору. Як довго десь не збираємося, то можу просто вилізти на дах будинку і походити над краєм. Кайф! – щиро розповідав Андрій.
Ірина Петрівна усміхалася, підтримувала розмову. Але коли хлопець пішов, категорично сказала доньці:
– Не пара він тобі! От побачиш, ще щось таке втне, що страждати будеш.
Марійка не раз говорила з Андрієм на цю тему, просила, щоб він залишив своє захоплення. Хлопець пообіцяв Марії, що більше не буде ризикувати своїм життям, але все одно тихцем вилазив з друзями на дахи будинків. Серце матері ніби щось відчувало, вона в очах Андрія побачила той самий погляд, який вловила в очах чоловіка, коли він в казино робив ставку…
До весілля Марійки з Андрієм залишалося менш як місяць, як раптом Андрій ошелешив дівчину: найкращий друг потрапив в лікарню. В новинах показали кадри молодих хлопців, як ті вилазять на високий міст без страховки, і раптом один з них зривається. В компанії Марійка впізнала свого нареченого.
Як Андрій не каявся, як не просився, а Марійка таки дала йому відкоша.
Більше вона його не бачила.
Що ви думаєте з цього приводу?